Тухольська республіка І. Я. Франка : історичний аспект

Abstract

В статті розкриваються історичні аспекти зображення Тухольської республіки в повісті І. Я. Франка «Захар Беркут». І. Франко змалював майже ідеальний республіканський устрій Тухольської республіки, яка по-справжньому турбується про кожного із своїх громадян, вирішує всі питання за справедливими «наказами» пращурів. Описав він діяльність «республіки» в історичних реаліях ХІІІ ст., коли точилася боротьба населення Давньоруської держави з монголотатарськими завойовниками. Адже у 40-х рр. ХІІІ ст. монголо-татарські орди, очолювані внуком Чингісхана Батиєм, захопивши Київ, прямували через Карпати в Угорщину. Відомо, що під час походу 1241 р. монголо-татарська орда проходила через місцевості, описані в повісті, але в літописах немає жодної згадки про загибель татарських загонів, проте вони залишилися в народних переказах і легендах, які використав І. Франко. З Галицько-Волинського літопису автор взяв скупі відомості про вторгнення монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати. Там, де бракувало історичних даних, письменник вдавався до легендарного матеріалу, поєднавши його з життєвими реаліями далекого минулого. В історичній повісті «Захар Беркут» змальовано протистояння між прадавнім вічевим (республіканським, демократичним) та князівсько-боярським устоями на тлі запеклої боротьби з монголо-татарським нашестям. І. Франка передусім цікавила не достовірність опису історичних фактів, а дидактично-поетичне піднесення ідеалу громадської, духовної і природної цільності особи і народу як важливої діяльної сили суспільного розвитку.