Особливості трансформації судової системи в контексті становлення публічного управління України

Abstract

В статті розглянуто засади реформування публічного управління в Україні, починаючи з 1991 року і охоплюючи період її незалежності, наголошується на необхідності розгляду питання трансформації судової гілки влади в контексті становлення та розвитку публічного управління. Судова гілка влади за різноманітними показниками є певним показником розвитку системи державного управління в цілому, на основі чого визначається досягнення країною демократичних цінностей та рівні її розвитку як правової держави. Метою статті є дослідження особливостей реформування судової системи в контексті становлення публічного управління України. Визначено основні історичні етапи проведення реформування, систематизовано особливості кожного з них, проаналізовано нормативно-правові засади як передумови реформування системи публічного управління та судової системи, визначені основні здобутки та значення для подальшого розвитку, окреслено засади длярозвиткусистемисудоустроюта судочинства. Такожрозкрито питання адміністративних реформ в контексті удосконалення публічного управління. В результаті проведеного дослідження було виділено та надано характеристику чотирьом етапам становлення та реформування судової системи України: 1991 – 1996 роки (до прийняття КонституціїУкраїни) – етап становлення основних засад судоустрою та судочинства України; 1996-2014 роки, позначається трансформацією судової системи; 2014 – 2020 роки, початок судової реформи; 2021 – і по т.ч. - розбудова сучасної моделі судової гілки влади з ліквідацією застарілих форм управління та поява нових організаційних структур в цій системі в умовах війни. Зроблено висновок про те що діяльність виконавчої гілки влади найбільше потребувала реформування, що пов’язано з прийняттям відповідних програм. Водночас реалізувати більшість із них на практиці було складно, тим більше, що це стосувалося й інших сфер суспільного життя, зокрема, судової системи. Актуальним напрямом дослідження є визначення особливостей сучасного етапу реформування та трансформації судової системи в умовах воєнного стану. The article deals with the principles of reforming public administration in Ukraine, starting from 1991 and covering the period of its independence, emphasizing the need to consider the issue of transformation of the judicial branch of public system in the context of the formation and development of public administration. According to various indicators, the judicial branch is a certain indicator of the development of the public administration system as a whole, on the basis of which the country’s achievement of democratic values and the level of its development as a rule of law are determined. The purpose of the article is to study the peculiarities of reforming the judicial system in the context of the formation of public administration in Ukraine. The main historical stages of the reform are identified, the peculiarities of each of them are systematized, the normative and legal principles are analyzed as prerequisites for reforming the public administration system and the judicial system, the main achievements and significance for further development are determined, and the principles for the development of the judicial system and the judiciary are outlined. The issue of administrative reforms in the context of improving public administration is also revealed. As a result of the research, four stages of the formation and reform of the judicial system of Ukraine were identified and characterized: 1991-1996 (before the adoption of the Constitution of Ukraine) - the stage of formation of the main foundations of the judicial system of Ukraine; 1996-2014, marked by the transformation of the judicial system; 2014 - 2020, the beginning of judicial reform; 2021 - and until now - development of a modern model of the judicial branch of government with the elimination of outdated forms of management and the emergence of new organizational structures in this system in wartime conditions.