Collaboration of actors in handling child labor in Indonesia

Abstract

This study aims to analyze the collaboration of actors in handling child labour in Indonesia. Data shows that the number of child labourers in 2017 amounted to 1.2 million and increased to around 1.6 million in 2019. A qualitative approach uses to examine the eff ect of poverty on the phenomenon of the development of child labour in Indonesia and the problems of the nine-year compulsory education program. Collaboration between government and non-government actors need in tackling child labour. Central and local governments can make regulations and programs right on target. The House of Representatives and Regional House of Representatives need to create legal products to protect children’s rights. Religious institutions can include the prohibition and elimination of child labour, and non-governmental organizations provide direct assistance to victims of child labour. Meanwhile, educational institutions can raise awareness and form associations with parents who care about children’s rights. Стаття спрямована на аналіз співпраці суб›єктів у боротьбі з дитячою працею в Індонезії. Статистика що подана в публікації показуює, що кількість працюючих дітей у 2017 році становила 1,2 мільйона осіб та збільшилася приблизно до 1,6 мільйона у 2019 році. Якісний підхід використовується для вивчення впливу бідності на явище розвитку дитячої праці в Індонезії та проблеми дев’ятирічної програми обов’язкової освіти. Зазначено що у боротьбі з дитячою працею потрібна співпраця між державними та неурядовими організаціями. Центральні та місцеві органи влади можуть приймати цілеспрямовані постанови та програми щодо вирішення цієї проблеми. Палаті представників та регіональній палаті представників необхідно створити правові підстави для захисту прав дітей. Релігійні установи можуть включати заборону та ліквідацію дитячої праці, а неурядові організації надають безпосередню допомогу тим хто потирпає від дитячої праці. Показано що освітні установи можуть підвищувати обізнаність та створювати асоціації з батьками, які дбають про права дітей.