Еволюція взаємовідносин держави і громадянського cуспільства

Abstract

Метою статті є дослідження основних напрямів еволюції взаємовідносин держави і громадянського суспільства. Охарактеризовано пошуки шляхів досягнення оптимальної рівноваги між громадянським суспільством і державою. Обгрунтовано, що з позицій системного підходу надійність і щільність взаємодії державної влади і громадянського суспільства відображають зворотні зв’язки, що показують якість і зміст їх інформаційного взаємообміну і орієнтують на досягнення соціальної ефективності публічного управління, оскільки дають змогу своєчасно виявляти і визначати потреби і вимоги суспільства, проблеми, які виникають, формулюватиполітикущодо їх вирішення. Розкрито моделі взаємодії держави та громадянського суспільства. Автор поділяє думку, що у контексті взаємодії державної влади і громадянського суспільства діє механізм зворотних зв’язків, який забезпечує консолідацію держави та громадянського суспільства під час вирішення нагальних суспільних проблем. Громадянське суспільство за природою своєї еволюції є вимогою формування соціальноорієнтованої правової держави, тому важливо перейти від протистояння до конструктивного діалогу, що неможливо за пасивності однієї зі сторін, оскільки тільки діалог між ними є єдиною можливістю запобігти антагонізму в суспільстві, стати дієвим механізмом зміцнення як громадянського суспільства, так і держави. Показано, що консолідованою може бути демократія з розвиненим громадянським суспільством. Ступінь розвиненості громадянського суспільства – характеристика рівня демократизму і політико-правової культури соціуму. Громадянське суспільство розвинене настільки, наскільки зберегло за собою більшість функцій і повноважень інститутів самоорганізації і самодіяльності громадян. The article examines the evolution of scientific views on the relationship between the state and civil society. The search for ways to achieve an optimal balance between civil society and the state is characterized. It is substantiated that from the standpoint of a systemic approach, the reliability and density of interaction between state authorities and civil society reflect feedbacks that show the quality and content of their information exchange and aim at achieving the social efficiency of public administration, as they make it possible to identify and determine the needs and requirements of society in a timely manner , problems that arise, formulate a policy for their solution. The author shares the opinion that “in the context of the interaction between state power and civil society, there is a feedback mechanism that ensures the consolidation of the state and civil society when solving urgent social problems. Civil society, by the nature of its evolution, is a requirement for the formation of a socially oriented legal state, therefore it is important to move from confrontation to constructive dialogue, which is impossible with the passivity of one of the parties, since only dialogue between them is the only possibility to prevent antagonism in society, to become an effective mechanism for strengthening civil society , as well as the state. It is shown that a democracy with a developed civil society can be consolidated. The degree of development of civil society is a characteristic of the level of democracy and political and legal culture of society. Civil society is developed to the extent that it has retained most of the functions and powers of institutions of self-organization and self-activity of citizens.