Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2970
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБудзин, В. Р.-
dc.contributor.authorШтирьов, О. М.-
dc.date.accessioned2025-10-06T13:16:44Z-
dc.date.available2025-10-06T13:16:44Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.issn2663-5240 (print), 2663-5259 (online)-
dc.identifier.urihttps://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2970-
dc.descriptionБудзин В. Р. Адміністративно-правові та інституційні аспекти контролю та нагляду в реалізації державної політики охорони здоров’я на сучасному етапі трансформацій / В. Р. Будзин, О. М. Штирьов // Публічне управління і адміністрування в Україні : наук. журн. – 2023. – Вип. 38. – С. 40–43.uk_UA
dc.description.abstractВстановлено, що тривалість життя безпосередньо пов’язана з наданням якісної та своєчасної медичної допомоги населенню, безпекою медичних виробів, дотриманням норм, стандартів та правил лікування, медичних технологій, ліцензійних угод, дозвільної та заборонної діяльності в охороні здоров’я. Тому, діяльність підрозділів міністерства охорони здоров’я не можна недооцінювати з погляду значущості його контрольно-наглядової діяльності для суспільства загалом, зокрема та опосередковано для соціально-економічного розвитку країни. Як цільові показники нижчого рівня можна виділити поряд зі смертністю та захворюваністю населення також такі універсальні показники для контролю та нагляду в цілому, як зниження кількості випадків заподіяння шкоди громадянам, підвищення ступеня задоволеності громадян. Доведено, що показник витрат на здійснюваний контроль та нагляд системи охорони здоров’я є не лише непрямим показником ефективності діяльності, але й досі дискусійним щодо широкого поширення і через складність обліку та формалізації якісних характеристик результатів діяльності наглядових відомств, а також багатофакторності самого здоров’я як явища і внаслідок величезної диференціації транспортної доступності та умов регіонів, де здійснюється контрольно-наглядова діяльність. У зв’язку з цим результати порівнянь за показником витрат на контрольно-наглядову функцію можуть бути некоректними. Проаналізовано, що система суспільно значущих показників та методика їх застосування дозволяє оцінити як професіоналізм і ефективність та результативність як служби загалом, і її окремих структурних ланок і навіть окремих державних службовців, їх реальний внесок у здоров’я та якість життя населення. До переваг системи застосування суспільно значущих показників слід віднести, крім точної спрямованості досягнення цілей соціально-економічного розвитку країни, відносну простоту здійснення моніторингу запропонованих показників, оцінки динамічних характеристик та порівняльного аналізу і в регіональному розрізі, і міжнародному рівні. Обґрунтовано, що нормативно-правові акти, що регламентують особливості державного контролю у сфері охорони здоров’я можна класифікувати на статутні, програмно-цільові, програми державних гарантій, акти, класифіковані за територіальним ознакою, а також акти, що встановлюють специфічні форми проведення державного контролю у сфері охорони здоров’я. На сьогоднішній день еволюція нормотворчості щодо державного контролю у сфері охорони здоров’я здійснюється в контексті конкретизації положень національного законодавства.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherВД «Гельветика»uk_UA
dc.subjectреалізаціяuk_UA
dc.subjectадміністративно-правові механізмиuk_UA
dc.subjectсистема охорони здоров’яuk_UA
dc.subjectвзаємодіяuk_UA
dc.subjectдержавна політикаuk_UA
dc.subjectетапuk_UA
dc.subjectінституційні факториuk_UA
dc.titleАдміністративно-правові та інституційні аспекти контролю та нагляду в реалізації державної політики охорони здоров’я на сучасному етапі трансформаційuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Наукові статті викладачів Юридичного факультету



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.