Система рекультивації водойм, забруднених внаслідок підриву Каховської дамби на прикладі Бузького лиману

Abstract

В статті розглянуто стан Бузького лиману після підриву дамби Каховської ГЕС. Визначено, що протягом останніх місяців екологічнийризик від забруднення біогенними речовинами знаходиться на рівні 0,52-0,91 та може бути класифікований як небезпечний та дуже небезпечний. Проаналізовано динаміку зниження екологічного ризику та розроблено прогноз, який дозволив визначитиприблизний термін зниження ризикудо прийнятного рівня це від 20 до 74 місяців за показниками БСК-5 та від 16 до 54 місяців за показниками ХСК. Створено методологію та розраховано потенційні можливості Бузького та Дніпро-Бузького лиману з асиміляції викинутих 1600 тис тонн забруднюючих речовин, що при найкращих умовах становить близько 13 місяців вегетаційного періоду (разом з біологічною зимою 17 місяців), що вцілому відповідає розрахункам по ризику. В той же час не варто забувати про збереження регулярних забруднюючих факторів, що не тільки не зникли, а і місцями підвищили свій шкідливий вплив, тому цей термін може бути значно більшим. Визначено типологію та біопродуктивність фітопланктону та запропоновано використовувати світлові колодязі для підвищення зони його життєдіяльності. Запропонована конструкція світлового колодязя теоретично дозволить підвищити можливість екосистеми до самоочищення на 30-50%. Також оцінено можливості аерації для забезпечення бактеріальної переробки органіки. Аератор має значно вищий потенціал злокалізації та очищення забруднень та може підвищити швидкість самоочищення локальної екосистеми в 1,5-3 рази залежно від розміру бульбашок. Ступінь використання кисню при аерації залежить від розміру бульбашок та становить від 6-7% при розмірі бульбашок 5-6 мм, 8-12 при розмірі 2-2,5 мм та до 15% при розмірі 200-500 мкм в дифузорах.Комбінування підходів з освітленням та аерацією не тільки може сильно підвищити темп рекультивації забруднених водойм, а і може мату художню та культурну цінність як підводний арт-об’єкт. Як результат, отримано базові показники, на які можна спиратись при розробці стратегії активного втручання людини для пришвидшення відновлення постраждалих від російської агресії водойм пониззя Дніпра .