Методи державного регулювання аграрного сектору України

Abstract

Встановлено, що найбільш загальна класифікація методів державного регулювання передбачає їх розподіл на методи прямого впливу (переважно адміністративного характеру) і методи непрямого впливу (в основному економічні). Прямі методи грунтуються на припущенні, що сільськогосподарські організації приймають рішення не самостійно, а за вказівками держави. Використання методів прямого впливу націлено на здійснення контролю за дотриманням сільгосптоваровиробниками чинного законодавства, забезпечення раціонального використання земельних та інших природних ресурсів, підтримання якості сільськогосподарської сировини і продовольства тощо. Вони являють собою засоби безпосереднього владного впливу на поведінку суб'єктів аграрної галузі. До прямого державного регулювання відноситься надання субсидій на сільськогосподарське виробництво і формування матеріально-технічних ресурсів; субсидування банківської процентної ставки за кредитами, що надаються; субсидії на компенсацію певної частини витрат сільгосптоваровиробників на страхування врожаю сільськогосподарських культур (сільськогосподарське страхування за участю держави); субсидії на витрати капітального характеру, фінансові платежі за шкоду, яка обумовлена реорганізацією виробництва (виплати за скорочення посівних площ, вимушений забій худоби тощо). Методи непрямого впливу засновані, в основному, на економічних методах спонукання товаровиробників і спрямовані на створення умов, що впливають на мотивацію суб'єктів господарювання. Держава не впливає безпосередньо на прийняті суб'єктами економіки рішення, але створює умови для того, щоб економічні суб'єкти самостійно обирали такі управлінські та економічні рішення, які відповідали б цілям аграрної політики держави. Ці методи передбачають або формування додаткових доходів, або ймовірність додаткових витрат учасниками аграрних відносин. До методів непрямого впливу належать економічні методи, які мають опосередкований вплив. До непрямого державного регулювання відносять регулювання цін, регламентування квот і тарифів, встановлення експортних та імпортних податків на сільськогосподарську продукцію; компенсацію витрат за придбання основних засобів; розвиток ринкової інфраструктури, підтримку зберігання та перевезення сільгосппродукції; розвиток виробничої інфраструктури; рекультивація сільськогосподарських земель; пільгові режими оподаткування; закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства для потреб держави; захист економічних інтересів економічних суб'єктів — учасників ЗЕД тощо. It was established that the most general classification of methods of state regulation involves their division into methods of direct influence (mainly administrative in nature) and methods of indirect influence (mainly economic). Direct methods are based on the assumption that agricultural organizations do not make decisions independently, but on the instructions of the state. The use of direct influence methods is aimed at monitoring compliance by agricultural producers with current legislation, ensuring rational use of land and other natural resources, maintaining the quality of agricultural raw materials and food, etc. They represent means of direct power influence on the behavior of the subjects of the agrarian industry. Direct state regulation includes the provision of subsidies for agricultural production and the formation of material and technical resources; subsidizing the bank interest rate on loans provided; subsidies for compensation of a certain part of the costs of agricultural producers for crop insurance (agricultural insurance with the participation of the state); subsidies for capital expenses, financial payments for damage caused by the reorganization of production (payments for reduction of cultivated areas, forced slaughter of livestock, etc.). Methods of indirect influence are based mainly on economic methods of inducing producers and are aimed at creating conditions that influence the motivation of business entities. The state does not directly influence the decisions made by the subjects of the economy, but creates conditions for economic subjects to independently choose such managerial and economic decisions that would meet the goals of the state's agrarian policy. These methods provide either the formation of additional income, or the possibility of additional expenses by participants in agrarian relations. Methods of indirect influence include economic methods that have indirect influence. Indirect state regulation includes price regulation, regulation of quotas and tariffs, establishment of export and import taxes on agricultural products; reimbursement of expenses for the purchase of fixed assets; development of market infrastructure, support for storage and transportation of agricultural products; development of production infrastructure; reclamation of agricultural land; preferential taxation regimes; procurement of agricultural products and food for the needs of the state; protection of the economic interests of economic subjects — participants of the FEE, etc.