Корпоративна та соціальна відповідальність як управлінська концепція у працях зарубіжних дослідників

Abstract

У статті зроблена спроба аналізу джерелознавчої бази іноземного походження у сфері корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Зазначено що Концепція КСВ сприймається переважно на рівні не наукових визначень, представлених міжнародними організаціями, бізнес- асоціаціями. В той же час як впровадження КСВ в практичну площину, так і її теоретичне осмислення неможливе без аналізу процесів становлення та розвитку самої концепції як такої. Аналізуючі різні підходи до трактування КСВ зроблено висновок що серед них найбільшого розповсюдження отримали наступні: власне сама "корпоративна соціальна відповідальність", "корпоративна соціальна сприйнятливість" і "корпоративна соціальна добросовісність", "корпоративна філантропія", "соціальні проблеми", "корпоративна соціальна діяльність" і "процес корпоративної соціальної політики" та багато інших. Автором наголошено, що сьогодні вже навіть завдання визначення базового поняття "корпоративна соціальна відповідальність" є нетривіальним не тому, що такого визначення не існує, а через те, що завдяки плідній праці науковців їх нині дуже багато. Констатовано що переважно під впливом критики, що мала на меті захист інтересів управлінської спільноти, подальший розвиток концепції КСВ був скерований шляхом з'ясування змісту управлінської природи соціальної відповідальності, а також уточнення та систематизації її змісту. Таким чином наведені вище трактування, відображаючи загальну логіку розвитку концепції КСВ, звичайно, не вичерпують всього різноманіття підходів до змісту корпоративної соціальної відповідальності, розглянутих у світовій управлінській літературі. Зроблено висновок про те що аналізу різних трактувань дослідниками поняття КСВ можемо зробити висновок що КСВ — це організаційна концепція, яка має однакові принципи як в державних, так і в приватних організаціях, під час її запровадження покращується якість управління, інтеграція соціальних вимог в управління міцнішають зв'язки із зацікавленими сторонами. The article attempts to analyze the source knowledge base of foreign origin in the field of corporate social responsibility (CSR). It is noted that the Concept of CSR is perceived mainly at the level of non-scientific definitions presented by international organizations and business associations. At the same time, both the implementation of CSR in the practical sphere and its theoretical understanding are impossible without an analysis of the processes of formation and development of the concept itself. Analyzing different approaches to the interpretation of CSR, it was concluded that among them the following were the most popular: "corporate social responsibility", "corporate social receptivity" and "corporate social conscientiousness", "corporate philanthropy", "social problems", "corporate social activity" " and "the process of corporate social policy" and many others. The author emphasized that today even the task of defining the basic concept of "corporate social responsibility" is non-trivial, not because such a definition does not exist, but because, thanks to the fruitful work of scientists, there are now a lot of them. It was established that mainly under the influence of criticism aimed at protecting the interests of the management community, the further development of the CSR concept was directed by clarifying the content of the managerial nature of social responsibility, as well as clarifying and systematizing its content. Thus, the above interpretations, reflecting the general logic of the development of the CSR concept, certainly do not exhaust the entire diversity of approaches to the content of corporate social responsibility, considered in the world management literature. It was concluded that from the analysis of different interpretations of the concept of CSR by researchers, we can conclude that CSR is an organizational concept that has the same principles in both public and private organizations, during its implementation the quality of management improves, the integration of social requirements into management strengthens relations with interested parties.