Теоретичні основи аналізу потоків знань в національних інноваційних системах

Abstract

В статті вивчено та сформовано теоретичні основи аналізу потоків знань в національних інноваційних системах (НІС). Розглянуто процес становлення концепції НІС. Дану систему представляє безліч інститутів, що належать до державного та приватного секторів, які спільно або індивідуально роблять внесок у розвиток та поширення нових знань, технологій у межах конкретної держави. Розглянуто моделі інновацій. НІС розглядається як альтернатива застарілій лінійній моделі інновацій. Досліджено місце і роль знань та їх потоків в інноваційних системах. Однією з основних цілей у вивченні НІС виступає оцінка та порівняння основних каналів, якими передаються знання на національному рівні, щоб ідентифікувати їх вузькі місця та запропонувати політики і підходи для покращення трансферу знань. Зосереджено увагу на чотирьох базових потоках знань між акторами НІС. Ці потоки обумовлені: взаємодією між підприємствами (приватними фірмами); взаємодією між підприємствами, університетами та державними науковими організаціями; дифузією знань та технологій у напрямку приватних фірм; мобільністю персоналу. Розкрито проблему вимірювання потоків знань. Зроблено акценти на таких формах вимірювання як аналіз спільної дослідницької діяльності, аналіз спільного патентування та спільних публікацій, аналіз цитування, обстеження підприємств. Проаналізовано шість субіндексів глобального інноваційного індексу, які характеризують потоки знань в НІС, на прикладі України. Встановлено, що проблемними сторонами вітчизняної НІС є слабкі зв'язки між державою, підприємствами, університетами в процесі перетоку знань та наявність певних прогалин у процесах засвоєння знань. Сформовано інтегральний індекс потоків знань з використанням методу головних компонент. Виявлено його тісний зв'язок з глобальним інноваційним індексом та не ярко виражений зв'язок з рівнем ВВП. Це можна пояснити наявністю інших факторів, які пояснюють залежну змінну, зокрема інститути, людський капітал, інфраструктура, рівень розвитку ринків тощо. The development of innovation systems allows solving many problems related to innovation processes. It is emphasized that innovative development is the result of a complex set of relationships and channels of knowledge and information exchanges between the participants of the system: enterprises, universities and state scientific institutions. Measuring and evaluating knowledge flows in innovation systems is becoming a necessary tool for managing innovative development. The article studied and developed the theoretical foundations of the analysis of knowledge flows in national innovation systems (NIS). The process of formation of the NIS concept is considered. This system is represented by many institutions belonging to the public and private sectors, which jointly or individually contribute to the development and dissemination of new knowledge and technologies within the borders of a specific state. Models of innovation are considered. NIS is considered as an alternative to the outdated linear model of innovation. The place and role of knowledge and its flows in innovation systems are studied. One of the main objectives in the study of NIS is to assess and compare the main channels through which knowledge is transferred at the national level in order to identify their bottlenecks and propose policies and approaches to improve knowledge transfer. Attention is focused on four basic flows of knowledge between NIS actors. These flows are determined by: interaction between enterprises (private firms); interaction between enterprises, universities and state scientific organizations; diffusion of knowledge and technologies in the direction of private firms; personnel mobility. The problem of measuring knowledge flows is revealed. Emphasis is placed on the following forms of measurement: analysis of joint research activities, analysis of joint patenting and joint publications, analysis of citations, survey of enterprises. Six sub-indices of the global innovation index, which characterize the flows of knowledge in the NIS, were analyzed using the example of Ukraine. It has been established that the weak links between the state, enterprises, and universities in the process of the flow of knowledge and the presence of certain gaps in the processes of knowledge assimilation are problematic aspects of the domestic NIS. An integral index of knowledge flows was formed using the method of principal components. Its close connection with the global innovation index and a weak connection with the GDP level were revealed. This can be explained by the presence of other factors that explain the dependent variable, including institutions, human capital, infrastructure, the level of development of markets, etc.