Супервізія : профілактика та корекція емоційного вигорання працівників професій допомоги

Abstract

У монографії узагальнено психологічний зміст та систематизовано концептуальні підходи, що розкривають механізми реалізації супервізії. Виокремлено специфічні особливості та сучасні вимоги до впровадження супервізії: ролі та стилі супервізора, фокуси та функції супервізії. Визначено супервізорські відносини та відповідальність, такі як сетинг, форми, види та методи. Основна задача монографії – залучення до того досвіду, що вже є в зарубіжній та починає з’являтися у вітчизняній практиці психологічної роботи: оволодіння знаннями щодо основних теоретико-методологічних положень супервізії, історії її виникнення та розвитку; основних теоретико-емпіричних моделей, стилів, факторів супервізії; етичних та юридичних принципів, базових цінностей; надання необхідних базових навичок проведення супервізії, і, перш за все, – професійного розвитку, процесу, який допомагає усвідомити свої сильні сторони і обмеження, визначити зони росту і взагалі цікаво та продуктивно існувати в своїй професії. Наведено класичні моделі супервізії та запропоновано авторську модель супервізії, яка пройшла апробацію та довела свою ефективність у вирішенні проблеми емоційного вигорання працівників професій допомоги. Монографія має значну науково-теоретичну базу і ґрунтується на репрезентативному обсязі фактичного матеріалу, що забезпечує об’єктивність та достовірність отриманих результатів. Адресовано науковцям, викладачам і студентам навчальних закладів, психологампрактикам, соціальним працівникам, педагогам та іншим фахівцям професій допомоги, а також усім, хто цікавиться іноваційними методами розвитку емоційної стійкості особистості, проблемами збереження психологічного здоров’я та професійного довголіття.