Децентралізація як фактор розвитку територіальних громад в Україні : досвід країн ЄС

Abstract

Аналіз сучасних українських політико-правових досліджень дозволяє стверджувати, що в теорії домінує розуміння територіальної організації влади згідно з яким територіальна громада є основою організації системи управління громадським розвитком. Саме надмірна кількість нечисленних адміністративно-територіальних одиниць базового рівня, на думку дослідників, і визначила потребу реформи. Відсутність необхідного економічного та кадрового потенціалу унеможливлює ефективну реалізацію своїх повноважень базовими одиницями місцевого самоврядування. Головна проблема децентралізації полягає в тому, що в ході створення нових територіальних громад не враховувалося ресурсне забезпечення, транспортні завдання, економіко-географічне районування загалом. Проведено аналіз та порівняння досвіду країн ЄС щодо питань децентралізації. Для забезпечення сприятливого клімату при здійсненні процесу децентралізації в різних країнах створено спеціальні інститути регіонального розвитку, як виконавчі органи, що допомагають різним відомчим структурам в їх діяльності, також це можуть бути незалежні інституції для розвитку програм розвитку регіонів та управління фондами, громадські неприбуткові організації інші неурядові організації, що працюю в партнерстві з державними інституціями. Сьогодні, в умовах війни, наша держава в цілому і кожна окрема територіальна громада зокрема живе за інших принципів, бюджети формуються і використовуються зовсім по іншому, багато проєктів призупинено, кошти виділені на них перенаправлені на інші напрямки, відбулася масова міграція як в середині країни, так і за кордон. У науковій статті розкрито, що надмірна кількість нечисленних адміністративно-територіальних одиниць базового рівня, на думку дослідників, і визначила потребу реформи децентрацізації. З’ясовано, що головна проблема децентралізації полягає в тому, що в ході створення нових територіальних громад не враховувалося ресурсне забезпечення, транспортні завдання, економіко-географічне районування загалом. Проведено аналіз та порівняння досвіду країн ЄС щодо питань децентралізації. Визначено, що цілі та завдання державної політики щодо реформування та децентралізації сформовані і узгоджені між собою, їх зазначено в різного роду програмах та нормативно-правових актах. Можна стверджувати, що в цілому Україна рухається в правильному напрямку в аспекті реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади і охоплює всі суспільно важливі сфери. The analysis of modern Ukrainian political and legal research suggests that the theory is dominated by the understanding of the territorial organization of power according to which the territorial community is the basis for the organization of the system of community development management. According to the researchers, it is the excessive number of small administrative-territorial units of the basic level that has determined the need for reform. The lack of the necessary economic and human resources makes it impossible for basic local government units to eff ectively exercise their powers. The main problem of decentralization is that the creation of new territorial communities did not take into account resource provision, transportation tasks, and economic and geographical zoning in general. The author analyzes and compares the experience of EU countries in decentralization. To ensure a favorable climate for the decentralization process, special regional development institutions have been created in diff erent countries as executive bodies that assist various departmental structures in their activities, and these can also be independent institutions for the development of regional development programs and fund management, public non-profi t organizations, and other non-governmental organizations working in partnership with government institutions. Today, in the context of war, our state as a whole and each individual territorial community in particular lives by diff erent principles, budgets are formed and used in a completely diff erent way, many projects have been suspended, funds allocated for them have been redirected to other areas, and mass migration has taken place both within the country and abroad. The article reveals that, according to the researchers, an excessive number of small administrative-territorial units of the basic level determined the need for decentralization reform. It is found that the main problem of decentralization is that the creation of new territorial communities did not take into account resource provision, transportation tasks, and economic and geographical zoning in general. The author analyzes and compares the experience of EU countries on decentralization issues. It is determined that the goals and objectives of the state policy on reform and decentralization are formed and coordinated with each other, they are specifi ed in various programs and regulations. It can be argued that, in general, Ukraine is moving in the right direction in terms of reforming local self-government and territorial organization of power and covers all socially important areas.