Особливості харчової поведінки, непсихотичних психічних розладів та їх корекція у пацієнтів з ожирінням

Abstract

У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне наукове завдання в галузі знань «Публічне управління та адміністрування», що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень та розробці практичних рекомендацій щодо впровадження концепції соціальної відповідальності у систему публічного управління в умовах сталого розвитку. У першому розділі дисертаційної роботи представлено теоретичні засади дослідження соціальної відповідальності у системі публічного управління в умовах сталого розвитку, а саме: Узагальнено концептуальні основи визначення сутності соціальної відповідальності в системі публічного управління, а саме: удосконалено понятійно-категоріальний апарат науки державного управління. На основі аналізу варіативно-існуючих визначень поняття «соціальна відповідальність у системі публічного управління» запропоновано авторське визначення дефініції «соціальна відповідальність у системі публічного управління». Запропоноване визначення відрізняється від існуючих визначень соціальної відповідальності у системі публічного управління тим, що воно включає комплексний підхід, орієнтований на досягнення сукупного добробуту громадян; збагачує поняття соціальної відповідальності в публічному управлінні, враховуючи економічний, екологічний та соціальний виміри. За результатами систематизації теоретичних підходів до соціальної відповідальності (етичний, економічний, юридичний та інтегрований підходи) представлено позицію, що інтегрований підхід дає змогу гармонізувати соціальні, екологічні та економічні аспекти публічного управління. За результатами дослідження механізмів забезпечення соціальної відповідальності в системі публічного управління представлено інструменти оцінки та вимірювання соціальної відповідальності у публічному управлінні, що допомагають оцінити вплив діяльності органів управління на соціальні аспекти. Визначено роль соціальної відповідальності в системі публічного управління у досягненні сталого розвитку та надано рекомендації, що спрямовані на покращення екологічного, соціального та економічного аспектів сталого розвитку. На основі уточнення «потенціалу відповідальності» основних суб’єктів суспільно-владних відносин (уряд, бізнес-сектор, громадськість, неприбутковий сектор) окреслено напрями спільних зусиль та співпраці між усіма зацікавленими сторонами з метою створення більш стійкого та справедливого суспільства. Досліджено взаємозв'язок соціальної відповідальності й ефективності публічного управління та надано рекомендації органам публічної влади України для підвищення ефективності публічного управління через соціальну відповідальність. Запропоновано такі науково обґрунтовані рекомендації органам публічної влади України для підвищення ефективності публічного управління через соціальну відповідальність: 1. Стимулювання розвитку інституційного капіталу, який включає впровадження прозорих та ефективних систем управління, зокрема управління якістю та здійснення ефективного контролю, сприятиме покращенню ефективності публічного управління; 2. Впровадження стратегічного підходу через розробку та затвердження стратегічних планів дій, що спрямовані на реалізацію визначених цілей шляхом досягнення конкретних метрик та індикаторів ефективності, розробку механізмів моніторингу та оцінки результатів, а також регулярне оновлення стратегій відповідно до змінних умов; 3. Розширення партнерства з громадськістю, а також створення механізмів для залучення громадськості до планування, моніторингу та оцінки реалізації проєктів, а також встановлення каналів комунікації та обміну інформацією; 4. Розвиток інноваційних підходів, зокрема шляхом впровадження новітніх технологій та цифрових рішень, а також на основі використання штучного інтелекту, аналітичних інструментів та електронних систем дозволить збільшити швидкість і точність процесів управління, забезпечити ефективне використання ресурсів та підвищити задоволення громадян від державних послуг; 5. Забезпечення сталого та адекватного фінансування для реалізації соціально відповідальних програм та проєктів. Це передбачає раціональний розподіл бюджетних ресурсів, мобілізацію додаткових джерел фінансування та ефективне управління фінансовими ризиками. У другому розділі дисертаційної роботи проведено оцінювання соціальної відповідальності у системі публічного управління в умовах сталого розвитку та отримано такі узагальнення: За результатами систематизації інструментарію дослідження соціальної відповідальності в публічному управлінні окреслено критерії вимірювання соціальної відповідальності у публічному управлінні, що враховують сучасні виклики та потреби суспільства, а також формують новий стандарт оцінки діяльності публічних органів, головними з яких є такі: транспарентність; участь громадськості; екологічна стійкість (відповідальність); соціальний вплив (відповідальність); економічна ефективність (відповідальність). Ці критерії формують новий стандарт оцінки діяльності публічних органів та забезпечують об'єктивну та комплексну інформацію. Окреслено напрями модернізації інструментів вимірювання соціальної відповідальності, серед яких: розробка уніфікованого національного індексу соціальної відповідальності, вдосконалення механізмів моніторингу та звітності, посилення ролі громадськості та використання технологічних рішень для збору та аналізу даних.

Продовження анотації у PDF-документі