Європейська безпека і політика Фінляндії упродовж Російської агресії проти України

Abstract

The purpose of this article is to analyze the influence of Finland on regional policy of NATO and the Russo-Ukrainian war. The article explores political, economic and military aspects of Finland and Ukraine in the light of the Russian aggression while considering their relationships and foreign policy goals on a regional level. The author draws attention to various aspects of Helsinki domestic and foreign policy that is directed to set a balance in the region and, at the same time, to support Kyiv militarily and economically in confrontation with Moscow. Finland’s active policy of promoting stability can be described as a two-track policy, whereby EU membership and intensified military cooperation with Western partners provide a basis for the maintenance and development of relations with Russia. The author focused on energy resources and its importance for Finland that has a long history of energy trade with Russia. The trade is practically one-directional, as Finland lacks domestic fossil fuel reserves in comparison with its substantial demand for energy, whereas Russia has significant export volumes. Along with the above-mentioned issues, the author is observing aggressive Russian military activities in the Baltic Sea region. Despite peaceful relationships with Finland, Moscow does not mind to remind neighboring countries who calls the tune in the region. Pursuing this purpose, Russia increases military activity in the Baltic Sea region with relatively frequent airspace and territorial water violations. As a result, there is a risk that collisions or provocations might lead to a rapid and uncontrolled escalation. So, Finland finds its important to keep open channels for political dialogue and to seek ways to reactivate existing confidence-building measures. Finland-NATO relationships are taken into consideration as well. The author described the process of Finland’s accession to the alliance. After almost 30 years of close partnership with NATO, Finland joined the Alliance on April 4, 2023. Its partnership with NATO was historically based on its policy of military non-alignment, which changed following Russia’s full-scale invasion of Ukraine in February 2022. Following Russia’s aggression, Ukraine has requested materiel assistance from the EU and NATO member countries. To date, Finland has donated 23 defence materiel packages to Ukraine. The combined value of all defence materiel packages submitted so far is now over EUR 2 billion. Метою статті є аналіз впливу Фінляндії на регіональну політику НАТО та російсько-українську війну. У статті досліджуються політичні, економічні та військові аспекти Фінляндії та України у світлі російської агресії. Розглянуто їхні взаємовідносини та зовнішньополітичні цілі на регіональному рівні. Автор звертає увагу на різні аспекти внутрішньої та зовнішньої політики Гельсінкі, яка спрямована на встановлення балансу в регіоні та водночас на військову й економічну підтримку Києва у протистоянні з Москвою. Активну політику Фінляндії, спрямовану на дотримання стабільності, можна охарактеризувати як двосторонню політику, згідно з якою членство в ЄС та активізація військового співробітництва із західними партнерами є основою для підтримки та розвитку відносин з Росією. Автор звертає увагу на енергетичні ресурси та їхню важливість для Фінляндії, яка має довгу історію торгівлі енергоносіями з Росією. Торгівля є практично односпрямованою, оскільки Фінляндії не вистачає внутрішніх запасів викопного палива порівняно зі значним попитом на енергію, тоді як Росія має значні обсяги експорту. Поряд із вищезазначеними питаннями, автор частково розглянув агресивну російську військову діяльність у регіоні Балтійського моря. Попри мирні відносини з Фінляндією, Москва не проти нагадати сусіднім країнам, хто диктує політику у регіоні. З цією метою Росія посилює військову активність у регіоні Балтійського моря з відносно частими порушеннями повітряного простору та територіальних вод. У результаті є ризик того, що зіткнення чи провокації можуть призвести до швидкої та неконтрольованої ескалації. Отже, Фінляндія вважає важливим зберегти відкриті канали для політичного діалогу та шукати способи відновлення існуючих заходів зміцнення довіри. Також розглянуто відносини Фінляндії та НАТО. Автор описав процес приєднання Фінляндії до альянсу. Після майже 30 років тісного партнерства з НАТО 4 квітня 2023 р. Фінляндія стала членом Альянсу. Її партнерство з НАТО історично базувалося на політиці військової позаблоковості, яка змінилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Після агресії Росії Україна звернулася за військовою допомогою до країн ЄС і НАТО. На сьогодні Фінляндія передала Україні 23 пакети військової допомоги. Загальна вартість усіх надісланих пакетів оборонних матеріалів наразі перевищує 2 мільярди євро.