South of Ukraine Archeology on Pages of Collection of Research Papers ‘Arkasivski Chytannia’

Abstract

The purpose of the research paper is to analyze the thematic scope of the archaeological subject matter of the collection of research papers ‘Arkasivski Chytannia’ and its author’s representation at the conference (2011-2023). Scientific novelty. For the first time, the content of the archaeological subject matter of the collections of the International Scientific and Practical Conference ‘Arkasivski Chytannia’, which was held by the community of historians of V.O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University. The main areas of publications, stability, the geography of the authors' presentativeness, and prospects of using the materials of the collection in further publications are determined. Conclusions. During 2011-2023, 130 reports in various areas were presented in the ‘Archaeology’ section. The author's circle of archaeological issues was presented by 88 scholars. The archaeological area was represented mainly by researchers from Mykolaiv, Odesa, and Kyiv. Ten most active participants included almost exclusively representatives of Mykolaiv, who often presented (or were members of the group of authors) several reports. Foreign archeology was represented by scholars from Moldova, Poland, the Russian Federation, Germany, and the USA. In the regional context, the absolute majority of papers (81%) are devoted to the South of Ukraine. In the center of research attention are sites of the Bronze Age (34.6%) and Antiquity (31.5%), which together make up 66.1% or 2/3 of the materials. The main sites, that the authors regularly focused on, were the objects that are being studied (were studied) in the territory of Mykolaiv oblast: the fortified settlement of the Late Bronze Age Dykyi Sad (Mykolaiv), the ancient city of Olbia (the village of Parutino, Mykolaiv raion), the antique settlement on Berezan island (Mykolaiv raion), the antique settlement of Viktorivka (Mykolaiv raion) and the Bronze Age settlement of Rozanivka (Bashtanka raion). Other objects are represented mainly by individual publications. Almost 40% of the reports are presented with materials based on the results of field archaeological research, and almost 30% are material culture analyses. The history of archaeological science and the theory of archeology together account for slightly over 30%, of which the greater part is the history of archaeology. In general, analyzing the achievements of the conference in the presentation of archaeological materials, it is necessary to note the high level of the qualitative component of the majority of publications, originality, and novelty. All of the above, in our opinion, requires further popularization of the achievements of the conference in the scientific environment. Метою статті є окреслення тематичної спрямованості археологічної тематики збірника «Аркасівські читання» та її авторську репрезентацію за час проведення конференції (2011-2023). Наукова новизна. Вперше детально та ґрунтовно проаналізовано зміст археологічної тематики збірників Міжнародної науково-практичної конференції «Аркасівські читання», яка проводилася спільнотою істориків Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Визначено основні напрямки публікацій, сталість і географію авторської презентативності, перспективи використання матеріалів збірника у подальших публікаціях. Висновки. Протягом 2011-2023 рр. у секції «Археологія» було виголошено 130 доповідей різної направленості. Авторське коло археологічної тематики представили 88 дослідників. Археологічний напрямок був представлений переважно дослідниками з Миколаєва, Одеси та Києва. До десятки найбільш активних учасників увійшли майже винятково представники Миколаєва, які нерідко представляли (або були учасниками авторського колективу) по декілька доповідей. Зарубіжну археологію представляли вчені Молдови, Польщі, Російської Федерації, Німеччини та США. У регіональному розрізі абсолютна більшість статей (81%) присвячена південноукраїнському регіону. У центрі дослідницької уваги знаходяться пам’ятники епохи бронзи (34,6%) та античності (31,5%), що разом складають 66,1%, або 2/3 матеріалів. Центральними пам’ятниками, яким регулярно автори приділяли увагу, були об’єкти, що досліджуються (досліджувалися) на території Миколаївської області: укріплене поселення доби пізньої бронзи Дикий Сад (Миколаїв), античне місто Ольвія (с. Парутино, Миколаївський район), античне поселення на о. Березань (Миколаївський район), античне поселення Вікторівка (Миколаївський район) і поселення епохи бронзи Розанівка (Баштанський район). Інші об’єкти представлені переважно поодинокими публікаціями. Майже 40% доповідей представлені матеріалами за результатами польових археологічних досліджень, і майже 30% – аналіз матеріальної культури. Історія археологічної науки та теорія археології сукупно мають трохи більше 30%, з яких більша частина – історія археології. Загалом, оцінюючи здобутки конференції у презентації археологічних матеріалів, треба відмітити високий рівень якісної складової більшості публікацій, оригінальність і новизну. Усе зазначене, на нашу думку, потребує подальшої популяризації здобутків конференції у науковому середовищі