Стейкхолдерський вимір підприємницької діяльності

Abstract

The article summarizes approaches to identifying business stakeholders. Based on this generalization, stakeholders are defined as subjects, groups of subjects and organizations that are in a state of mutual influence with a particular enterprise. It is shown that stakeholders often act in one of three roles: identify the success of the company's activities, check the level of results of corporate behavior, evaluate the effectiveness of the chosen corporate strategy and implemented solutions. It is shown that the degree of closeness of interaction with stakeholders (local, systematic or complex) correlates with an increase in the motivation of cooperation on the part of the enterprise, the complication of the goals of interaction, the strengthening of mutual responsibility for decisions taken and actions implemented by both the company and stakeholders. At the same time, it is noted that closer cooperation, a wide range of relationships between business and stakeholders is reflected in the transformation of the roles of stakeholders — from information-analytical to expert-authorized. Based on a wide range of stakeholders (shareholders, investors, consumers, partners, staff, society), the key role for the small corporate sector are played by the company's staff, competitors, customers, suppliers, and the local community. Within the framework of the classification of stakeholders, the most important groups of stakeholders for small enterprises are specified, namely, external, narrowly interested, active and voluntarily motivated stakeholders. The main stakeholder measures of entrepreneurial activity are systematized, which are the mutually directed interests of business and stakeholders, the influence of stakeholders on business. Sources for conducting stakeholder measurement of entrepreneurial activity are presented, such as codes, standards, framework agreements, manuals, case studies, research reports, indexes, information about competitors, information available within professional partnerships and associations. It is recommended to carry out a comprehensive distribution of priorities among the circle of stakeholders for small businesses based on the Mitchell, Mendelow models, the Stakeholder Map using essentially the criteria of power and legitimacy. У статті були узагальнені підходи до визначення зацікавлених сторін бізнесу. На основі даного узагальнення стейкхолдери визначені як суб'єкти, групи суб'єктів і організацій, які знаходяться в стані взаємного впливу з конкретним підприємством. Показано, що зацікавлені сторони часто виступають в одній з трьох ролей: ідентифікують успіх діяльності фірми, перевіряють рівень результатів корпоративної поведінки, оцінюють ефективність обраної корпоративної стратегії і реалізованих рішень. Показано, що ступінь тісноти взаємодії зі стейкхолдерами (локальний, систематичний або комплексний) корелює з підвищенням мотивації співпраці з боку підприємства, ускладненням цілей взаємодії, посиленням взаємної відповідальності за прийняті рішення та реалізовані дії як з боку компанії, так і з боку зацікавлених осіб. При цьому наголошується, що більш тісна співпраця, широкий спектр взаємозв'язків між бізнесом і стейкхолдерами знаходить своє відображення в трансформації ролей зацікавлених сторін — від інформаційно-аналітичної до експертно-повноважної. На основі широкого кола зацікавлених сторін (акціонери, інвестори, споживачі, партнери, персонал, суспільство) були визначені стейкхолдери, які відіграють ключову роль для малого корпоративного сектора, а саме — персонал підприємства, конкуренти, клієнти, постачальники, місцеве співтовариство. В рамках класифікації стейкхолдерів конкретизовані найбільш важливі групи зацікавлених осіб для невеликих підприємств, а саме — зовнішні, вузькозацікавлені, активні і добровільно мотивовані зацікавлені сторони. Систематизовано основні стейкхолдерські вимірювачі підприємницької діяльності, якими є взаємнонаправлені інтереси бізнесу та стейкхолдерів, вплив зацікавлених сторін на бізнес. Представлено джерела для проведення стейкхолдерського виміру підприємницької діяльності, такі як кодекси, стандарти, рамкові угоди, керівництва, кейси, дослідницькі доповіді, індекси, інформація про конкурентів, інформація доступна в рамках професійних партнерств і асоціацій. Рекомендовано здійснювати комплексний розподіл пріоритетів серед кола зацікавлених осіб для малого бізнесу на основі моделей Мітчелла, Менделоу, Карти стейкхолдерів з використанням переважно критеріїв влади та легітимності.