Виклики управлінню ризиками і стратегічному плануванню виробничих процесів у глобальних ланцюжках створення вартості в умовах кризи в сфері охорони здоров'я і кліматичних змін

Abstract

Глобальна криза в сфері охорони здоров'я спровокувала масштабні потрясіння в усіх формах прояву міжнародних економічних відносин, що були спровоковані, в тому числі, розривами в каналах ланцюгів створення вартості та глобальних ланцюгів поставок. Мета статті полягає у висвітленні нагальності стратегічного планування виробничої, торговельної, інвестиційної діяльності з позицій безпекового фактору в умовах глобальної невизна ченості та актуалізації підвищеного запиту на незаангажований ризик менеджмент як дієвий інструмент реагування на зміни економічної кон'юнктури і бізнес-середовища з метою упередження, локалізації або пом'якшення ризиків від розривів у глобальних ланцюгах поставок і глобальних ланцюгах створення вартості. Встановлено, що ризик-менеджмент глобальних ланцюгів створення вартості залежить від форм прояву ієрархічних відносин між провідними фірмами та компаніями-постачальниками. Класифіковано фактори впливу на стійкість глобальних ланцюгів створення вартості і глобальних ланцюгів поставок. Виокремлено вразливості глобальних ланцюгів створення вартості і глобальних ланцюгів поставок за п'ятьма критеріями за підходом SMAUG. Встановлено чотири основні канали, через які ГЛСВ постраждали від глобальної кризи охорони здоров'я. Виявлено, що досягнення ефективності ГЛСВ в довгостроковій перспективі може бути забезпечене ціною короткострокових втрат ефективності (наприклад, шляхом інвестування в розвиток постачальників та модернізацію можливостей). Таким чином, адаптація управління ГЛСВ включатиме структурні зміни та управлінські процедури для підвищення здатності фірм заощаджувати і створювати вартість із врахуванням сукупності економічних, політичних, інституційних, технологічних змін, що впливають на тренди міжнародного економічного розвитку. Аргументовано, що пандемія створила додаткові проблеми управління, зокрема: інформаційні проблеми (постійна невизначеність щодо глобальної ситуації в галузі охорони здоров'я, невизначеність щодо обмежень на торгівлю та поїздки); проблеми із зобов'язаннями (вузькі місця у постачаннях, протекціоністська політика урядів, зростаюча інституційна слабкість); проблеми створення цінності (обмежений доступ до ресурсів за межами національних юрисдикцій, нездатність задовольняти клієнтів через перебої в торгівлі та нестачу робочої сили, відсутність можливостей для задоволення мінливого попиту). В статті акцентовано на тому, що вплив екологічних та соціальних ризиків на сталість ГЛСВ формує запит на впровадження відповідальної ділової поведінки (Responsible Business Conduct, RBC), в межах якої впроваджується концепція "належної обачності з урахуванням ризиків", яка стає важливим інструментом для пом'якшення фактичних та потенційних несприятливих екологічних та соціальних наслідків бізнес-операцій, у тому числі у всіх ланцюжках постачання. The global health crisis has triggered massive upheavals in all forms of international economic relations, triggered, among other things, by breaks in the channels of value chains and global supply chains. The purpose of the article is to highlight the need for strategic planning of production, trading, investment activities from the standpoint of a security factor in the face of global uncertainty and updating the increased demand for unbiased risk management as an effective tool to respond to changes in the economic situation and business environment in order to prevent, localize or mitigate risks from breaks in global supply chains and global value chains. It has been established that the risk management of global value chains depends on the forms of hierarchical relations between leading firms and supplier companies. Factors of influence on the sustainability of global value chains and global supply chains are classified. The vulnerabilities of global value chains and global supply chains are identified according to five criteria according to the SMAUG approach. Four main channels have been identified through which GVCs have been affected by the global health crisis. It was revealed that the achievement of GVC efficiency in the long term can be achieved at the cost of short-term efficiency losses (for example, by investing in the development of suppliers and upgrading capabilities). Thus, the adaptation of GVC management will include structural changes and management procedures to improve the ability of firms to save and create value, taking into account the totality of economic, political, institutional, technological changes that affect international economic development trends. The article found that the pandemic has created additional governance challenges, in particular: information challenges (persistent uncertainty of the global health situation, uncertainty of trade and travel restrictions); commitment problems (supply bottlenecks, protectionist government policies, growing institutional weakness); value creation problems (limited access to resources outside national jurisdictions, inability to meet customer demands due to trade disruptions and labor shortages, lack of capacity to meet changing demand). The article focuses on the fact that the impact of environmental and social risks on the sustainability of GVCs generates a request for the implementation of responsible business conduct, within which the concept of "due diligence taking into account risks" is introduced, which becomes an important tool for assessing actual and potential adverse environmental and social impacts of business operations, including across all supply chains.