Теоретичні підходи до формування стратегій управління підприємствами

Abstract

У сучасній фаховій літературі охарактеризовано різні класифікації стратегій організацій, серед яких можна виділити такі, як корпоративна стратегія; конкурентна стратегія; функціональні стратегії; операційні стратегії. Узгодження стратегій різних рівнів є одним із важливих завдань системи стратегічного управління та здійснюється на основі формування так званої стратегічної піраміди. У межах цієї піраміди відбуваються п'ять взаємопов'язаних процесів: формування бачення; визначення місії та цілей; аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища; стратегічний вибір; реалізація стратегії, оцінка та контроль виконання. Ці процеси, з одного боку, логічно пов'язані між собою в певній послідовності, а з іншого — на основі зворотного зв'язку простежується вплив кожного окремого процесу на всі інші, на всю динамічну сукупність. Розробка стратегій розвитку підприємства на основі концепції життєвого циклу пов'язана із розробкою стратегії на основі ризик-орієнтованого підходу. Цей підхід передбачає, що керівництво та стейкхолдери мають різний рівень прийняття ризиків, відповідно, прийняті рішення також будуть характеризуватися тим чи іншим рівнем ризику. Аналіз існуючих підходів до дослідження росту підприємства дав змогу виявити напрями еволюції теоретичних засад цього економічного процесу. Встановлено, що здебільшого ріст господарюючих суб'єктів розглядають на основі позитивної динаміки стану основних параметрів діяльності, які передусім зорієнтовані на кількісні зміни за рахунок властивості та здатності системи до динамічної траєкторії руху на нескінченному проміжку часу. У практичній діяльності ріст підприємства характеризується такими параметрами: змінами масштабів діяльності; злиттям і поглинанням; виходом на нові ринки; розвитком каналів збуту; диверсифікацією; зміною структури виробничої програми; переходом на інноваційну технологію виробництва; використання ефективних методів менеджменту; одержанням патентів на інноваційні розробки й іншими позитивними змінами. На нашу думку, основна проблема полягає в тому, що на рівні стратегічного менеджменту десятиліття формувався комплекс стратегічних інструментів управління, які використовувалися при формуванні трендів продуктів і бізнес-моделі. До прикладу, поширення Інтернету фактично змінило ставлення до традиційних підходів ведення бізнесу, які відходять у минуле. В нинішніх умовах неперервних і радикальніших інновацій, перебудови на створення цінності в цифровому середовищі, об'єднання ринків в оф- та онлайні, появи більш складних практик побудови конкурентного бізнесу, інструментарій стратегічного управління вимагає не лише онов лення, але і формування більш об'ємного сприйняття нових умов і факторів реалізації управлінських дій. Спираючись на результати досліджень сучасних практик стратегічного управління, відомі західні науковці зазначають, що спеціальна література й управлінські інструменти, які нами використовуються, ще не відобразили нові типи проблем, перед якими постає менеджмент бізнесових структур. Очевидно, що сьогодні бізнес потребує нових напрямів, нового переліку рекомендацій та правил, щоб менеджери могли вирішувати проблеми високого рівня невизначеності. In the modern professional literature are characterized various classifications of strategies of organizations. Among which can be distinguished such as corporate strategy; competitive strategy; functional strategies; operational strategies. Coordination of strategies of different levels is one of the important tasks of the strategic management system and is carried out on the basis of the formation of the so-called strategic pyramid. Five interrelated processes take place within this pyramid: vision formation; defining the mission and goals; analysis of the external and internal environment; strategic choice; implementation of the strategy, evaluation and control of execution. These processes, on the one hand, are logically connected with each other in a certain sequence, and on the other hand, on the basis of feedback, the influence on the entire dynamic populationof each individual process on all others, can be traced. The development of enterprise development strategies based on the concept of the life cycle is related to the development of a strategy based on a risk-oriented approach. This approach assumes that management and stakeholders have different levels of risk acceptance, accordingly, the made decisions will also be characterized by one or another level of risk. The analysis of existing approaches to the study of enterprise growth made it possible to identify the directions of evolution of the theoretical foundations of this economic process. It has been established that the growth of business entities is mostly considered based on the positive dynamics of the state of the main parameters of activity, which are primarily focused on quantitative changes due to the property and ability of the system to a dynamic trajectory of movement over an infinite period of time. In practical activity, the growth of the enterprise is characterized by the following parameters: changes in the scope of activity; merger and acquisition; entering new markets; development of sales channels; diversification; changing the structure of the production program; transition to innovative production technology; use of effective management methods; obtaining patents for innovative developments and other positive changes. In our opinion, the main problem is that at the level of strategic management of the decade, a complex of strategic management tools which were used in the formation of product trends and business models was forming. For example, the spread of the Internet has actually changed the attitude towards the traditional approaches of conducting business, which are receding into the past. In the current conditions of continuous and more radical innovations, restructuring to create value in the digital environment, unification of off- and online markets, the emergence of more complex practices of building a competitive business, the toolkit of strategic management requires not only to update, but also to formate a more comprehensive perception new conditions and factors for the implementation of management actions. Based on the results of research into modern strategic management practices, well-known Western scientists point out that the special literature and management tools we use have not yet reflected the new types of problems faced by the management of business structures. It is obvious that today business needs new directions, a new list of recommendations and rules so that managers can solve problems with a high level of uncertainty.