Реалізація права на соціальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

Abstract

Обгрунтованість соціального подання — одне із ключових умов ефективного функціонування системи соціального забезпечення. Це означає, що соціальний ризик та його негативні наслідки мають бути доведені належним чином. Тимчасова непрацездатність — вид соціального ризику хворого. Компенсація цього виду ризику обумовлена не лише погіршенням здоров'я самої особи, а також інших обставин, які перешкоджають його можливості працювати, наприклад, карантин як потенційна небезпека захворювання, догляд за хворим членом сім'ї тощо. Відповідно до чинного законодавства, експертиза тимчасової непрацездатності проводиться з метою визначення здатності працівника здійснювати трудову діяльність, необхідності та строків тимчасового або постійного переведення працівника за станом здоров'я на іншу роботу, а також ухвалення рішення про направлення громадянина на медико-соціальну експертизу. На прикладі листка непрацездатності демонструється розвиток підходів законодавця до підтвердження розвитку відповідного соціального ризику до електронного листка непрацездатності — нової основи встановлення допомоги, зумовленого розвитком цифрових технологій та інформаційних систем. Допомога з тимчасової непрацездатності є однією із найбільш значимих інструментів соціальної політики держави, у зв'язку з чим питання щодо порядку її визначення, призначення та виплати завжди широко обговорювалися. Наразі система забезпечення застрахованих осіб допомогою з тимчасової непрацездатності та у зв'язку з материнством заснована на трьох- ланковому принципі: застрахована особа (працівник) — страхувальник (роботодавець) — страховик (Фонд соціального страхування). Суть її в тому, що при настанні страхового випадку застрахована особа звертається за призначенням та виплатою допомоги до страхувальника, страхувальник виплачує допомогу із власних коштів, а потім виплачена сума зачитується на рахунок сплати страхових внесків. У статті проаналізовано принципи соціального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також проблематику щодо соціального забезпечення у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю у довоєнний та військовий час. The validity of the social presentation is one of the key conditions for the effective functioning of the social security system. This means that the social risk and its negative consequences must be properly proven. Temporary disability is a type of social risk of the patient. Compensation for this type of risk is determined not only by the deterioration of the person's health, but also by other circumstances that prevent his ability to work, for example, quarantine as a potential danger of disease, care for a sick family member, etc. In accordance with the current legislation, the examination of temporary incapacity for work is carried out in order to determine the employee's ability to perform labor activities, the necessity and terms of temporary or permanent transfer of the employee to another job due to the state of health, as well as to make a decision to refer the citizen for a medical and social examination. The example of the disability certificate demonstrates the development of the legislator's approaches to confirming the development of the corresponding social risk to the electronic disability certificate — a new basis for establishing assistance due to the development of digital technologies and information systems. Temporary disability benefit is one of the most significant tools of the state's social policy, and in connection with this, questions regarding the order of its definition, appointment and payment have always been widely discussed. Currently, the system of providing assistance to insured persons for temporary incapacity for work and in connection with maternity is based on the three-link principle: the insured person (employee) — the insured (employer) — the insurer (Social Insurance Fund). Its essence is that when an insured event occurs, the insured person applies to the insured for the appointment and payment of assistance, the insured pays the assistance from his own funds, and then the paid amount is credited to the insurance premium payment account. The article analyzes the principles of social security in connection with the temporary loss of working capacity, as well as the problems of social security in connection with the temporary incapacity for work in pre-war and military times.