Фінансово-інвестиційне забезпечення сфери поводження з відходами: напрями формування інституціонального середовища

Abstract

Обгрунтовано, що фінансово-інвестиційне забезпечення сфери поводження з відходами являє собою комплекс форм, методів та інструментів фінансування капітальних інвестицій та поточних витрат, пов'язаних з упорядкуванням потоків промислових та побутових відходів, зокрема через розбудову інфраструктури розміщення, захоронення та утилізації відходів. Встановлено, що формування сучасної системи фінансово-інвестиційного забезпечення сфери поводження з відходами має базуватися на врахуванні того, що потоки відходів утворюються у публічному (державному та муніципальному) та корпоративному секторах, а також у секторі домашніх господарств, які відзначаються виробничо-технічною та матеріально-речовою неоднорідністю в частині використання ресурсної цінності вторинної сировини. Виявлено, що у 2007—2020 роках має місце чітко виражений тренд домінування поточної спрямованості фінансово-інвестиційного забезпечення сфери поводження з відходами, оскільки частка капітальних інвестицій в загальних витратах у поводження з відходами за всіма джерелами фінансування є меншою 50%. Встановлено, що в 2018—2020 роках спостерігається стрімке зростання видатків Зведеного бюджету України на утилізацію відходів, що є позитивним наслідком поглиблення децентралізаційних процесів. Дослідження показали, що суттєве збільшення обсягів фінансово-інвестиційного забезпечення поводження з відходами потребує формування сучасного інституціонального середовища функціонування сфери вторинного ресурсокористування через інституціоналізацію угод публічно-приватного партнерства, кооперацію домашніх господарств щодо налагодження централізованого розміщення та утилізації відходів, трансформацію системи фіскального регулювання вторинного ресурсокористування. Обгрунтовано, що в умовах поглиблення децентралізаційних процесів та інституціональної невпорядкованості сфери поводження з відходами найбільш ефективною моделлю публічно-приватного партнерства вторинного ресурсокористування виступає модель, яка передбачає формування нестатутних об'єднань державних та муніципальних інститутів, суб'єктів виробничо-господарської діяльності та домогосподарств, фінансово-кредитних установ у формі кластерних утворень. Доведено, що нарощення обсягів фінансово-інвестиційного забезпечення сфери поводження з відходами залежить від поглиблення диференціації ставок екологічних податків за розміщення відходів, зокрема зниження ставок за використання вторинної сировини з метою виробництва різноманітних видів енергії, що прискорить процеси утилізації відходів та підвищить рівень енергетичної самодостатності територіальних утворень. It is proved that financial and investment support for waste management is a complex of forms, methods and tools for financing capital investments and current expenses related to the management of industrial and household waste flows, in particular through the development of infrastructure for waste disposal and burial. It is established that the formation of a modern system of financial and investment support for waste management should be based on taking into account the fact that waste flows are generated in the public (state and municipal) and corporate sectors, as well as in the household sector, which are marked by production, technical and material heterogeneity in terms of using the resource value of secondary raw materials. It is revealed that in 2007—2020 there is a clear trend of dominance of the current direction of financial and investment support for waste management, since the share of capital investment in total waste management costs for all sources of financing is less than 50%. It is established that in 2018—2020 there is a rapid increase in expenditures of the consolidated budget of Ukraine on waste disposal, which is a positive consequence of the deepening of decentralization processes. Studies have shown that a significant increase in the volume of financial and investment support for waste management requires the formation of a modern institutional environment for the functioning of the secondary resource use sphere through the institutionalization of public-private partnership agreements, household cooperation to establish centralized waste disposal and the transformation of the system of fiscal regulation of secondary resource use. It is proved that in the conditions of deepening decentralization processes and institutional disordered sphere of waste management, the most effective model of public-private partnership of secondary resource use is a model that provides for the formation of non-statutory associations of state and municipal institutions, subjects of production and economic activity and households, financial and credit institutions in the form of cluster formations. It is proved that increasing the volume of financial and investment support for waste management depends on deepening the differentiation of environmental tax rates for waste disposal, in particular, reducing the rates for the use of secondary raw materials for the production of various types of energy, which will accelerate the processes of waste disposal and increase the level of energy self-sufficiency of territorial entities.