Залежність між державним управлінням системою онкологічної допомоги та рівнем захворюваності населення України на злоякісні новоутворення

Abstract

Злоякісні новоутворення є другою (а у 2020 році — четвертою) причиною смерті населення України. Провідним фактором збільшення тривалості життя є профілактика. Сьогодні профілактика вважається активним методом зміцнення та збереження здоров'я, а існуючі на даний момент підходи у пропаганді здорового способу життя переважно лише спрямовані на попередження поведінкових факторів ризику: вживання тютюну, неправильного харчування, гіподинамії та шкідливого вживання алкоголю. Загально-профілактична оздоровча спрямованість здійснюється при наданні первинної медико-санітарної допомоги. У зв'язку з цим особливу увагу слід звернути на виконання заходів щодо специфічного клінічного обстеження дорослого населення, що відіграє важливу роль у ранньому виявленні як захворювання, так і факторів ризику їх розвитку. Необхідність підвищення ролі онкологічної служби в запобіганні онкологічної захворюваності полягає не лише у профілактичних заходах первинної медичної допомоги, а й фінансовому забезпеченні її надання. У статті наведено дані щодо захворюваності та смертності від онкогінекологічних патологій, проаналізовано фінансування допомоги за Програмою медичних гарантій у 2020—2022 роках. Оцінено кадрове забезпечення онкологічної служби та її наукову базу — роботу Національного інституту раку. Вказано про необхідність пожвавлення профілактичної роботи як з населенням, так й серед медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу, задля виявлення онкозахворювань на ранній стадії. Проведений кореляційний аналіз обгрунтував наявність у середньому ступені взаємозв'язку між видатками на охорону здоров'я та рівнем захворюваності на злоякісні новоутворення. Однак у статті відзначено, що держава немає достатнього впливу на усі фактори ризику виникнення раку, зокрема звернення громадян на огляди та у медичні заклади зокрема. Отже це впливає на щільність взаємозв'язку між захворюваністю та державним управлінням надання онкологічної допомоги. Вказано, що на рівень захворюваності значно вплинули надзвичайні події, зокрема COVID-19 та війна. Malignant neoplasms are the second (and in 2020 — the fourth) cause of death in Ukraine. The leading factor in increasing life expectancy is prevention. Today, prevention is considered an active method of promoting and maintaining good health, and current approaches to promoting a healthy lifestyle are mainly aimed at preventing behavioral risk factors: tobacco use, poor nutrition, hypodynamics and harmful alcohol consumption. General preventive health orientation is carried out in the provision of primary health care. In this regard, special attention should be paid to the implementation of measures for specific clinical examination of the adult population, which plays an important role in the early detection of both diseases and risk factors for their development. The need to increase the role of the oncology service in the prevention of cancer is not only preventive measures of primary health care, but also financial support for its provision. The article presents data on morbidity and mortality from oncogynecological pathologies, analyzes the financing of care under the Medical Guarantees Program in 2020—2022. The staffing of the oncology service and its scientific base — the work of the National Cancer Institute — was assessed. It is pointed out that it is necessary to revive preventive work both with the population and among health care workers who provide primary care in order to detect cancer at an early stage. The correlation analysis justified the presence of a moderate relationship between health care expenditures and the incidence of malignancies. However, the article notes that the state does not have sufficient influence on all risk factors for cancer, including appeals to citizens for examinations and medical facilities in particular. Thus, it affects the density of the relationship between the disease and the public administration of cancer care. It is stated that the level of morbidity was significantly affected by emergencies, including COVID19 and the war.