Європейський досвід становлення системи управління прикордонною безпекою

Abstract

У статті автором проведено порівняльний аналіз функціонування систем освіти у Польщі та Україні. Адже нині динаміка розвитку освіти все суттєвіше визначають траєкторію розвитку кожної держави, а знання поступово трансформується в ресурс, що визначає конкурентоспроможність держави та її статус у світовому співтоваристві. Від рівня та якості знань, їх практичного впровадження залежить не лише економічне зростання, рівень добробуту суспільства, а й якість життя загалом. Окрім того, значимість освіти та знань у сучасному соціумі підвищує вимоги до їхнього рівня, а також актуалізує необхідність адекватної оцінки їхньої якості та відповідності соціальному запиту. На думку автора, доцільність дослідження викликане постійним незадоволенням суспільства якістю освіти, особливо це яскраво стало вираженим першого року організації дистанційного навчання учнів та студентів в умовах пандемії. Критика суспільства є аргументованою. Під час воєнного положення в державі в результаті нападу 24 січня 2022 року Росії на Україну цей досвід було успішно використано, тому загострення значно зменшилися, однак проблема залишилася суспільнозначимою, яка впливає на імідж державних та місцевих органів влади, які опікуються питаннями освіти. Автор стверджує, що ця проблема не є суто українською. Вона має більш глобальний трансформаційний характер, обумовлена як чинниками національного рівня, і цивілізаційними змінами. Стаття грунтується на емпірично-соціологічних результатах Європейського соціального дослідження та Міжнародної програми з оцінки освітніх досягнень учнів (PISA). Кореляційний аналіз використаних опитувань був здійснений в Україні та Польщі, результати якого були співставними з країною-агресором Росією. Це дозволили виявити фактори, що впливають на оцінку системи вищої освіти. Отримані висновки корелюються з результатами шкільних досягнень учнів із дослідження PISA. The author made a comparative analysis of the functioning of education systems in Poland and Ukraine. Nowadays, the dynamics of education development more and more significantly determine the development trajectory of each state, and knowledge is gradually transformed into a resource, which determines the competitiveness of the state and its status in the world society. The level and quality of knowledge and its practical implementation is not only a determining factor for economic growth and the welfare of societies but also the quality of life in general. In addition, the importance of education and knowledge in modern society increases the requirements for their level, as well as the need for relevant assessment of their quality and relevance to social demand. In the author's opinion, the appropriateness of the research is due to society's constant dissatisfaction with the quality of education, which became especially evident in the first year of distance learning for pupils and students in a pandemic environment. Society's criticism is wellfounded. During martial law in the state as a result of Russia's attack on Ukraine on 24 January 2022, this experience was successfully used, so aggravations were significantly reduced, but the problem remained a public issue that affects the image of state and local authorities who deal with education. The author argues that the problem is not a purely Ukrainian one. It has a more global transformational character caused by both national-level factors and civilisational changes. The article is based on empirical and sociological results of the European Social Survey and the Programme for International Student Assessment (PISA). Correlation analysis of the used surveys was carried out in Ukraine and Poland, with results comparable to the aggressor country Russia. These identified factors influence the assessment of the higher education system. The obtained results correlate with the results of the PISA study on students' school achievement.