Трансформація екологічного оподаткування в контексті інвестиційного забезпечення модернізації природоохоронної інфраструктури

Abstract

У статті обгрунтовується необхідність трансформації екологічного оподаткування в Україні з огляду на глобальні тренди боротьби з кліматичними змінами та потребу в нарощенні інвестиційного забезпе¬чення модернізації об'єктів природоохоронної інфраструктури. Встановлено, що система адміністру¬вання екологічного податку відіграє вирішальну роль у регулюванні процесів здійснення викидів та скидів шкідливих речовин, а також розміщення відходів, що визначають темпи та масштаби забруднення на¬вколишнього природного середовища і відповідно формують територіальний базис розвитку природ¬но-¬ресурсного підприємництва, зокрема розвитку зеленого туризму та інших видів рекреаційної діяль¬ності. Дослідження показали, що у 2002—2021 роках у динаміці номінальних надходжень екологічного податку до Зведеного бюджету України в цілому спостерігається висхідна тенденція внаслідок механ¬ічної індексації ставок екологічного оподаткування у зв'язку з інфляційно¬-девальваційними процеса¬ми, що не забезпечило реального збільшення надходжень цього фіскального інструменту до публічних бюджетів. Обгрунтовано, що в умовах децентралізації необхідно переглянути принципи міжбюджетно¬го перерозподілу екологічного податку в сторону збільшення частки такого фіскального інструменту, яка буде акумулюватися у спеціальних фондах бюджетів місцевого самоврядування, що дасть мож¬ливість максимальною мірою наблизити цільову спрямованість використання екологічного податку до вирішення конкретних проблем охорони довкілля, зокрема модернізації об'єктів природоохоронної інфраструктури, на територіях, підпорядкованих відповідним територіальним громадам. Доведено, що екологічний податок матиме найвищий рівень результативності, коли буде доповнюватися комплек¬сом стимулів для суб'єктів природоохоронного підприємництва та дорадницької діяльності, щоб вони надавали необхідну допомогу суб'єктам господарювання щодо імплементації передових іноземних практик екологізації природно-¬господарської діяльності, зокрема застосування технологій грунтоза¬хисного землеробства, впровадження методів екологічного менеджменту, застосування аутсорсинго¬вих та реінжинірингових технологій утилізації вторинної сировини. The article substantiates the need to transform environmental taxation in Ukraine, taking into account global trends in the fight against climate change and the need to increase investment support for the modernization of environmental infrastructure facilities. It is established that the system of environmental tax administration plays a crucial role in regulating the processes of emissions and discharges of harmful substances, as well as waste disposal, which determine the rate and scale of environmental pollution and, accordingly, form the territorial basis for the development of natural resource entrepreneurship, in particular the development of green tourism and other types of recreational activities. Studies have shown that in 2002—2021, the dynamics of nominal environmental tax revenues to the consolidated budget of Ukraine as a whole shows an upward trend due to mechanical indexation of environmental tax rates due to inflationary and devaluation processes, which did not provide a real increase in revenues of this fiscal instrument to public budgets. It is proved that in the context of decentralization, it is necessary to review the principles of inter¬-budget redistribution of environmental tax in the direction of increasing the share of this fiscal tool, which will be accumulated in special funds of local government budgets, which will make it possible to bring the target direction of using environmental tax as close as possible to solving specific problems of environmental protection, in particular, the modernization of environmental infrastructure facilities in territories subordinate to the relevant territorial communities. It is proved that the environmental tax will have the highest level of effectiveness when it is supplemented with a set of incentives for environmental entrepreneurship and advisory activities, so that they provide the necessary assistance to business entities in implementing advanced foreign practices of greening natural and economic activities, in particular the use of soil protection farming technologies, the introduction of environmental management methods, the use of outsourcing and reengineering technologies for recycling secondary raw materials.