Компетентність керівника закладу вищої освіти як базис антикорупційного комплаєнсу

Abstract

У статті досліджено стан антикорупційної екосистеми в Україні, застосування якої є необхідною вимогою для розвитку держави. Визначено, що для формування цієї екосистеми потрібне запровадження ефективної й прозорої системи антикорупційного комплаєнсу на всіх рівнях суспільного управління: національному, загальнодержавному й локальному. Проаналізовано проєкт стратегії розвитку України до 2030 року з метою виявлення найбільш важливих векторів розвитку. Вивчено поняття "антикорупційного комплаєнсу", а також вітчизняні й міжнародні закони, нормативно-правові акти та стандарти, які регулюють заходи щодо запобігання проявам корупції. Основну увагу зосереджено на дослідженні антикорупційних заходів на рівні закладів вищої освіти, які є основними надавачами публічних послуг у галузі освіти. Проаналізовано кваліфікаційні вимоги й професійні навички, якими має володіти керівник закладу вищої освіти для впровадження прозорої та ефективної системи боротьби з корупцією. Узагальнено перелік управлінських обов'язків керівника, які необхідно розвивати для впровадження дієвої антикорупційної програми в закладах вищої освіти відповідно до закону й вимог анти-корупційного законодавства. Досліджено, що становлення антикорупційного комплаєнсу в закладах вищої освіти відбувається саме за ініціативою й управлінням керівника, який повинен регулювати систему управління заходами боротьби з корупцією за допомогою: розробки антикорупційної політики, підвищення компетенцій працівників і посилення їх відповідальності за виконання чи невиконання своїх посадових функцій, а також створення служби з регулювання антикорупційних норм у межах закладу вищої освіти. Визначено основні недоліки у кваліфікаційних вимогах, що висуваються до керівників закладів вищої освіти, з врахуванням чинного законодавства щодо запобігання корупції. Запропоновано способи їх усунення та регулювання за допомогою підвищення вимог до професійних компетентностей керівників закладів вищої освіти і внесення змін до законодавчої бази з метою сталого розвитку закладів вищої освіти й країни загалом. The article examines the state of development of a sustainable anti-corruption ecosystem in Ukraine, which is a necessary requirement for the development of the state. It is determined that the formation of this ecosystem requires the introduction of an effective and transparent system of anti-corruption compliance at all levels of public administration: national, national and local. The draft development strategy of Ukraine until 2030 is analyzed in order to identify the most important vectors of development. Have been studied the concept of "anti-corruption compliance", as well as domestic and international laws, regulations and standards governing measures to prevent corruption. The main focus is on the study of anti-corruption measures at the level of higher education institutions, which are the main providers of public services in the field of education. Are analyzed the qualification requirements and professional skills that a head of a higher education institution must possess in order to implement a transparent and effective anti-corruption system. Is summarized the list of managerial responsibilities that need to be developed to implement an effective anti-corruption program in accordance with the law and the requirements of anti-corruption legislation. It is studied that the formation of anti-corruption compliance in higher education institutions is initiated and managed by the head, who should regulate the management of anti-corruption measures by: developing anti-corruption policy, increasing the competence of employees and strengthening their responsibility for performing or failing to perform their duties. Аlso the creation of a service for the regulation of anti-corruption norms within the institution of higher education. Have been identified the main shortcomings in the qualification requirements and current legislation in the field of corruption. Are proposed ways to eliminate and regulate them by increasing the requirements for professional competencies of heads of higher education institutions and amending the legal framework for the sustainable development of higher education institutions and the country as a whole.