Категорія «Європейська інтеграція Західних Балкан» у міжнародних відносинах

Abstract

У статті автор розглядає терміни щодо позначення Балканського регіону у вітчизняній та зарубіжній літературі та джерелах, країнах пострадянського простору, доктринах, дипломатичній практиці, зовнішньополітичних уявленнях міжнародних акторів. Увага звертається на географічних, історико-політичних, державних, етнічних, інтеграційних аспектах, що породили у використанні значну кількість термінів для позначення Балканського регіону. В період холодної війни виникло поняття Центральна та Південно-Східна Європа. Розпад біполярної системи, криза та розпад Югославії в 90-х роках ХХ століття внесло ще декілька вживаних термінів – постюгославський простір, країни колишньої Югославії, які на сьогодні представляють постконфліктну зону, що зробила крок до європейського способу життя, і де активність ЄС є найбільш високою. Найбільш прийнятним в дипломатичній практиці є використання терміну Південно-Східна Європа – географічне визначення без політико-ідеологічного підтексту, яке об’єднує країни в одну групу в контексті трансформаційних перетворень та взаємодій. Євроінтеграційні процеси в регіоні дали імпульс новому терміну – Західні Балкани. Зосереджується увага на дослідженні та аналізі поняття «євроінтеграція Західних Балкан» у сучасних міжнародних відносинах. Визначено загальне та особливе в політиці розширення ЄС щодо балканських країн. Вказується, що євроінтеграція Балкан необхідна як важлива складова стабільності, каталізатор примирення, добросусідства та добрих політичних відносин, як допомога в подоланні націоналізму та нетерпимості, сприяння взаєморозумінню та політичному діалогу в регіоні, економічному процвітанню та верховенству права. Важливою є нова методологія розширення ЄС, що дає можливість пришвидшити процес вступу. Terms related to the designation of the Balkan region in domestic and foreign sources and literature, countries of the post-Soviet space, doctrines, diplomatic practice, foreign policy ideas of international actors are studied. Attention is drawn to geographical, historical-political, state, ethnic, integration aspects, which gave rise to the use of a significant number of terms to denote the Balkan region. During the Cold War, the concept of Central and South-Eastern Europe arose. The collapse of the bipolar system, the crisis and the disintegration of Yugoslavia in the 90s of the 20th century introduced several more used terms – the post-Yugoslav space, the countries of the former Yugoslavia, which today represent the post-conflict zone that has taken a step towards the European way of life, and where the activity of the EU is the highest. The most acceptable in diplomatic practice is the use of the term South-Eastern Europe – a geographical definition without a political and ideological connotation, which unites countries into one group in the context of transformational transformations and interactions. European integration processes in the region gave impetus to a new term – the Western Balkans. Attention is focused on research and analysis of the concept of «European integration of the Western Balkans» in modern international relations. General and special aspects of the EU enlargement policy regarding the Balkan countries are defined. It is indicated that the European integration of the Balkans is necessary as an important component of stability, a catalyst for reconciliation, good neighbourliness and good political relations, as an aid in overcoming nationalism and intolerance, promoting mutual understanding and political dialogue in the region, economic prosperity and the rule of law. The new EU enlargement methodology, which makes it possible to speed up the accession process, is important.