Міжкультурна комунікація як основа налагодження мирних відносин

Abstract

The culture of any nation does not develop in isolation from the cultures of other nations, but is naturally in the context of the world cultural process. For centuries, Ukrainians have been creating their own original culture, inheriting the cultural values of their ancestors, adopting and creatively comprehending the heritage of other peoples. One of the most important factors contributing to the successful development of national cultures is the assimilation of the artistic experience of other peoples. The intensity and fruitfulness of this process are ensured by socio-economic ties, due to the desire of peoples for mutual understanding and mutual enrichment. The article examines the problem of international cultural interaction as a basis for establishing peaceful relations between subjects of international law. The main components of intercultural diversity of the world and intercultural communication, as well as ensuring the cultural diversity of mankind is described. In the article, the author analyzes theoretical and practical approaches to the study of modern problems of international cultural relations. Communication between cultures should be aimed at the development of a constructive, balanced dialogue, equal in relation to representatives of other cultures. As a result of the research, it was concluded that two trends can be identified in modern cultural exchange. On the one hand, there is an active expansion of the communicative space, which includes more and more new countries, representatives of the general public, and various social groups. However, on the other hand, dialogue in the cultural sphere cannot be called equal and mutually beneficial for many participants in this process. But in any case, intercultural communication serves as the basis for establishing a peaceful dialogue between countries. Культура будь-якого народу розвивається не ізольовано від культур інших народів, а закономірно перебуває в контексті світового культурного процесу. Українці віками творили власну самобутню культуру, успадковуючи культурні цінності своїх предків, переймаючи і творчо осмислюючи надбання інших народів. Досягнення глобалізації поставили міжкультурну відповідність на найважливіші місця багатьох досліджень. Одним із найважливіших факторів, що сприяє успішному розвитку національних культур, є засвоєння художнього досвіду інших народів. Інтенсивність і плодотворність цього процесу забезпечуються соціальноекономічними зв’язками, обумовленими прагненням народів до взаєморозуміння та взаємозбагачення. В статті досліджується проблема міжнародної культурної взаємодії як основи налагодження мирних відносин між суб’єктами міжнародного права. Охарактеризовано основні компоненти міжкультурного різноманіття світу та міжкультурної комунікації, а також забезпечення культурного різноманіття людства. Також проведено аналіз теоретичних та практичних підходів до вивчення сучасних проблем міжнародних культурних зв’язків. Комунікація між культурами повинна бути спрямована на розвиток конструктивного, зваженого діалогу, рівноцінного стосовно представників інших культур. В результаті дослідження зроблено висновки, що у сучасному культурному обміні можна виявити дві тенденції. З одного боку, відбувається активне розширення комунікативного простору, до якого включаються дедалі нові країни, представники широкої громадськості, різних соціальних груп. Проте, з іншого боку, діалог у культурній сфері для багатьох учасників цього процесу не можна назвати рівноцінним та взаємовигідним. Але у будь-якому випадку міжкультурна комунікація виступає основою налагодження мирного діалогу між країнами.