Особливості формування та функціонування сучасно-актуальних механізмів запобігання та протидії корупції

Abstract

У статті визначено особливості формування та функціонування сучасно-актуальних механізмів запобігання та протидії корупції та запропоновано прикладні шляхи їх реалізації. Обґрунтовано актуальність та показано особливості формування та функціонування таких механізмів запобігання та протидії корупції як: соціальний механізм запобігання та протидії корупції (створення системи суспільних відносин, за якої правомірна поведінка службовців публічної служби та інших відповідних посадових осіб була б соціально престижною і вигідною); міжнародно-правовий механізм запобігання та протидії корупції (українська сторона має ратифіковувати і керуватися тільки тими міжнародними антикорупційними нормативно-правовими актами що реально здатні врахувати українську ментальність, історію, культуру та адаптуватися до умов українського законодавства); інституційний механізм запобігання та протидії корупції (виділено два рівня функціонування механізму: публічно-муніципальний і публічно-державний; обґрунтовано успішність поєднання тріади компонентів: публічно-правових інститутів загальної компетенції, спеціальної компетенції, інститутів громадянського суспільства); морально-психологічний механізм запобігання та протидії корупції (забезпечення ментальних змін щодо суспільного засудження корупції; функціонування внутрішніх та зовнішніх механізмів підзвітності; об’єднано механізми формування антикорупційної свідомості у чотири групи: політичні або політико-правові, виховні або освітньо-виховні, прогностичні, організаційні); організаційно-правовий механізм запобігання та протидії корупції (запобігання та протидія корупції з позиції організаційно-процесуальних заходів, етичних і моральних норм і принципів; міжнародної значимості її у системі суспільно-державних та публічних відносин). Набув подальшого розвитку понятійно-категоріальний апарат науки державного управління шляхом визначення таких понять як «комплексний механізм запобігання та протидії корупції» та «механізм взаємодії держави і громадянського суспільства у сфері запобігання та протидії корупції». The article identifies the features of the formation and functioning of modern mechanisms for preventing and combating corruption and proposes ways to implement them. The relevance and features of the formation and functioning of such mechanisms for preventing and combating corruption as: social mechanism for preventing and combating corruption (creating a system of public relations in which the lawful conduct of public servants and other relevant officials would be socially prestigious and profitable); international legal mechanism for preventing and combating corruption (the Ukrainian side should ratify and be guided only by those international anti-corruption regulations that are really able to take into account the Ukrainian mentality, history, culture and adapt to Ukrainian legislation); institutional mechanism for preventing and combating corruption (there are two levels of functioning of the mechanism: public-municipal and public-state; the success of the combination of a triad of components is substantiated): public-law institutions of general competence, special competence, civil society institutions); moral and psychological mechanism for preventing and combating corruption (ensuring mental change in public condemnation of corruption; functioning of internal and external mechanisms of accountability; combines mechanisms for forming anti-corruption consciousness in four groups: political or political-legal, educational or educational, prognostic, organizational); organizational and legal mechanism for preventing and combating corruption (preventing and combating corruption from the standpoint of organizational and procedural measures, ethical and moral norms and principles; its international significance in the system of public and public relations). The conceptual and categorical apparatus of public administration science was further developed by defining such concepts as “comprehensive mechanism for preventing and combating corruption” and “mechanism for interaction between the state and civil society in the field of preventing and combating corruption.” It is determined that the common policy in the field of prevention and counteraction to corruption of the main subjects of anti-corruption activity in the program-target dimension should combine three current strategic directions: strategy of public consciousness; caution strategy; strategy of inevitable punishment.