Розвиток органів самоорганізації населення в Україні

Abstract

Стаття присвячена особливостям функціонування органів самоорганізації населення на вітчизняному рівні. Розглядаються сучасні практики самоорганізації жителів територіальних громад для вирішення питань місцевого значення. Проаналізовано основні аспекти, форми та напрями взаємодії між органами державної влади та організаціями громадянського суспільства на регіональному рівні з точки зору втілення Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки. Показано нові можливості та проблеми органів самоорганізації населення у розв’язанні завдань громади у сфері житлово-комунальних послуг, благоустрою, охорони навколишнього середовища та соціальної допомоги пільговим категоріям громадян. Наголошується на актуальних ризиках протестної самоорганізації громадян на місцевому рівні. З’ясовано поточний стан комунікації влади з громадськістю, реагування на протестну активність. Висвітлено роль соціальних мереж у контексті взаємодії органів державної влади та органів самоорганізації населення. Наголошено на актуальних проблемах та ризиках їх застосування. Пропонуються заходи щодо підвищення ролі органів самоорганізації населення у вирішенні питань місцевого значення, зниження радикалізації конфліктів у процесі планування житлової забудови територій громад. Доведено, що подальше поширення органів самоорганізації населення в країні потребує проведення цілеспрямованої, стратегічно виваженої державної політики, постійної масштабної інформаційної роботи, спрямованої на підвищення рівня обізнаності населення про характер, проблеми та досягнення, пов’язані з їх реалізацією як в Україні, так і за її межами.