Удосконалення зв'язків з громадськістю в системі судової влади : державно-управлінський аспект

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена тим, що реалізація зв’язків з громадськістю є важливою управлінською функцією в системі публічного управління, яка сприяє розвитку громадянського суспільства. Аналіз удосконалення зв’язків з громадськістю в системі судової влади крізь призму публічного управління здатен ефективно сприяти вирішенню питань державного рівня. Суди як органи державної влади входять до системи органів публічної влади України, яка є частиною системи органів публічного управління. Актуалізація зв’язків з громадськістю в діяльності судів зумовлена потребою суспільства у вільному й оперативному одержанні інформації щодо їх функціонування та необхідністю підвищити рівень довіри населення до судової влади. Дисертаційне дослідження здійснене в межах науково-дослідних тем «Державна політика формування ефективного функціонування та розвитку спроможних до самоврядування територіальних громад у процесі децентралізації як запорука національної безпеки» (державний реєстраційний номер 0119U100372, кафедра публічного управління та адміністрування), «Формування концептуальних засад впровадження державної Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції як чинника соціальної стабільності та національної безпеки» (державний реєстраційний номер 0120U102342), які реалізуються в Інституті державного управління ЧНУ імені Петра Могили. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних засад та організаційно-правових підходів до удосконалення процесу формування зв’язків судів з громадськістю як одного з елементів демократизації публічного управління у системі взаємодії держави та суспільства, подання пропозицій та рекомендацій для вдосконалення публічного управління системою зв’язків судів з громадськістю. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: 1) розкрити теоретичні засади дослідження зв’язків з громадськістю в системі публічного управління та уточнити понятійно-категоріальний апарат, охарактеризувати специфіку системи зв’язків судів з громадськістю; 2) дослідити форми зв’язків з громадськістю в інформаційно-комунікативній складовій діяльності судів у зарубіжних країнах та визначити перспективи впровадження найкращих світових практик розвитку діалогу між судами і суспільством в управлінську діяльність судів України; 3) розглянути стан нормативно-правового регулювання зв’язків судів з громадськістю; 4) проаналізувати коло проблемних питань, які виникають в управлінській практиці із формування зв’язків судів з громадськістю; 5) обґрунтувати переваги й недоліки застосування методології карток громадянського звітування як однієї із форм взаємодії з громадськістю; 6) розробити державно-управлінську модель реалізації зв’язків з громадськістю в системі судової влади; 7) подати пропозиції й рекомендації для удосконалення діяльності із управління зв’язками з громадськістю в системі судової влади. Об’єктом дослідження є зв’язки з громадськістю в системі судової влади. Предметом дослідження є теоретичні і практичні засади удосконалення процесу формування зв’язків з громадськістю в системі судової влади. Методологічну основу дослідження становить широкий спектр загальнофілософських та загальнонаукових методів, що було зумовлено міждисциплінарним характером об’єкта дослідження. У роботі використано бібліометричний метод, логіко-семантичний метод, методи групування, систематизації, порівняння, узагальнення, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльно-правовий та історичний методи, методи абстрагування та аналогії, моделювання, а також структурно-функціональний аналіз та системний підхід. Основні положення наукової новизни полягають у такому. У дослідженні вперше розроблено та науково обґрунтовано державно-управлінську модель реалізації зв’язків з громадськістю в системі судової влади, яка базується на системно-структурному підході, спрямована на створення умов для формування довіри суспільства до судової влади, поліпшення стану відкритості і прозорості судів, підвищення авторитету судової влади в державі й передбачає організацію ефективної роботи комунікаційних підрозділів для здійснення інформаційно-комунікативної діяльності та забезпечення участі суду в житті громади. У дослідженні удосконалено: 1) понятійно-категоріальний апарат системи зв’язків з громадськістю, зокрема уточнено визначення зв’язків з громадськістю в системі судової влади як об’єкта управлінської діяльності, що є складовою частиною інформаційно-комунікативних процесів, які відбуваються в суді, орієнтованою на забезпечення відкритості і прозорості суду, підвищення рівня довіри суспільства до суду й судової влади; сформульовано визначення управління зв’язками з громадськістю в системі судової влади як частини управлінської діяльності суду, спрямованої на підвищення рівня довіри суспільства до суду й системи судової влади шляхом створення відкритого і прозорого інформаційного й комунікативного поля суду; встановлення зворотного зв’язку з громадськістю на засадах партнерства в межах інформаційно-комунікативної діяльності, яку здійснюють комунікаційні підрозділи суду; забезпечення інтеграції суду в життя громади та підвищення ступеня обізнаності громадян про діяльність судової влади; формування позитивного іміджу суду та адекватної громадської думки; уточнено визначення комунікаційної стратегії з акцентуванням її акумулювальних властивостей; 2) положення щодо напрямів модернізації зв’язків з громадськістю в судах, які містять низку пропозицій та рекомендацій щодо різноманітних аспектів процесу управління зазначеною діяльністю; 3) концептуальні підходи до застосування методології карток громадянського звітування (КГЗ) як засобу встановлення зворотного зв’язку суду з громадськістю, у процесі чого удосконалено форму картки громадянського звітування шляхом включення до неї нового критерію «Зв’язки з громадськістю» та запропоновано проєкт типової анкети громадян-відвідувачів будь-якого органу публічного управління. У дослідженні дістали подальшого розвитку: 1) аналіз та узагальнення зарубіжного досвіду управління зв’язками судів з громадськістю, ефективні аспекти якого запропоновано імплементувати в Національній концепції зв’язків судів з громадськістю та ЗМІ, яку рекомендовано розробити строком на три роки (в узагальненому вигляді подано зміст основних положень концепції); 2) оцінка нормативно-правової бази у сфері зв’язків судів з громадськістю; 3) аналіз сучасного стану управління зв’язками з громадськістю в системі судової влади України, що стало підставою для формування відповідних пропозицій і рекомендацій. Основні теоретичні узагальнення, практичні результати й рекомендації, подані у дослідженні, можуть бути використані у науково-дослідній роботі, у нормотворчій діяльності, у прикладній діяльності в системі судової влади та в інших органах публічного управління, у навчальному процесі під час підготовки фахівців за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», у процесі підвищення кваліфікації державних службовців. Отримані результати проведеного дослідження впроваджені в діяльність судів та інших суб’єктів публічного управління. Особистий внесок здобувача: дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням, присвяченим комплексному науковому дослідженню теоретичних і практичних засад удосконалення процесу формування зв’язків з громадськістю в системі судової влади крізь призму публічного управління. У роботі установлено теоретичні, інституційні, функціональні, нормативно-правові, кадрові, технологічні умови та ресурси, необхідні для ефективного функціонування системи зв’язків судів з громадськістю. Дисертація є дослідженням, у якому комплексно охарактеризовано проблеми управлінської діяльності із забезпечення зв’язків судів з громадськістю й науково обґрунтовано пропозиції щодо їх подолання. 16 публікацій за темою роботи є одноосібними, 6 виконано в співавторстві. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертанту належить фактичний матеріал і основний творчий доробок. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження оприлюднені, обговорені та отримали позитивну оцінку на 13- ти міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях. Основні теоретичні положення й наукові результати дисертаційного дослідження відображено у 22 публікаціях. Робота складається з анотації, вступу, 3 розділів (які охоплюють 9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел із 265 найменувань (на 33 сторінках), 9 додатків. Робота містить 19 рисунків та 6 таблиць. Загальний обсяг дисертації – 307 сторінок. Основний текст викладено на 208 сторінках. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження зв’язків з громадськістю в системі судової влади» розглянуто теоретичні засади дослідження зв’язків з громадськістю в системі публічного управління й визначено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Зокрема, уточнено зміст управління зв’язками судів з громадськістю. Показано, що зв’язки судів, інших органів публічної влади з громадськістю є управлінською функцією, що сприяє організації комунікації для виявлення спільних інтересів й налагодженню відносин на принципах партнерства в межах інформаційно-комунікативної діяльності. Установлено, що специфіка системи зв’язків судів з громадськістю обумовлена типологізацією зовнішньої цільової аудиторії суду та каналами комунікації. Визначено, що систему зв’язків з громадськістю в системі судової влади становить сукупність взаємопов’язаних елементів, які утворюють ланцюг відносин «суд – суспільство» із зворотним зв’язком, у забезпеченні якого важливу роль відіграють громадськість, громадська думка, зворотний зв’язок, засоби масової інформації. Розглянуто зарубіжний досвід формування зв’язків судів з громадськістю й визначено, що організація цієї діяльності у найбільш розвинених країнах світу спирається на необхідність практичного розуміння потреб громади й тяжіє до управлінської моделі, в основі якої лежить прагнення сформувати відносини між громадськістю й судом на принципах партнерства в межах інформаційно-комунікативних заходів. Узагальнено ефективні підходи до організації зв’язків з громадськістю, які мають потенціал для імплементації в системі судової влади України. У другому розділі «Особливості формування зв’язків з громадськістю в системі судової влади» проаналізовано стан нормативно-правового регулювання зв’язків судів з громадськістю й визначено, що правові засади зв’язків органів публічного управління, зокрема і судів, з громадськістю закріплено переважно в низці актів законодавства, що регулюють інформаційну діяльність. З’ясовано, що важливим правовим підґрунтям управління судами інформаційно-комунікативною діяльністю є підзаконні акти, зокрема рішення Ради суддів України, прийняті протягом 2012-2019 років, та акти Державної судової адміністрації України. Установлено, що низка міжнародних та чинних відомчих актів має рекомендаційний характер, що негативно впливає на активізацію діяльності судів з розвитку зв’язків з громадськістю та ЗМІ, її координованість та ефективність. Проаналізовано низку проблем, які виникають в управлінській діяльності формування зв’язків судів з громадськістю, та встановлено чотирі рівні прояву проблемних зон: історичний, організаційно-адміністративний, організаційно-освітній, комунікаційно-технологічний рівні. Визначення цих рівнів стало підставою для формування відповідних пропозицій і рекомендацій. У роботі обґрунтовано переваги й недоліки застосування методології карток громадянського звітування (КГЗ) як однієї з форм взаємодії з громадськістю. Установлено, що методологія КГЗ є простим і динамічним інструментом зовнішнього оцінювання, що забезпечує прозорість діяльності суду. У межах дослідження шляхів удосконалення діяльності суду із забезпечення зворотного зв’язку з громадськістю удосконалено картку громадянського звітування – запропоновано включити до неї критерій (вимір якості) «Зв’язки з громадськістю», який відображає стан обізнаності громадян з інформаційно-комунікативною діяльністю суду, дає змогу діагностувати недоліки в цьому напрямі діяльності й визначити рівень довіри до суду. На основі аналізу змісту удосконаленої стандартної картки громадянського звітування для судів України запропоновано проєкт типової анкети громадян-відвідувачів будь-якого органу публічного управління. У третьому розділі роботи «Шляхи вдосконалення управління зв’язками з громадськістю в системі судової влади» викладено положення щодо напрямів модернізації зв’язків судів з громадськістю, які містять пропозиції та рекомендації: 1) щодо удосконалення стратегічного планування комунікативної діяльності суду; 2) щодо удосконалення нормативно-правового регулювання зв’язків з громад кістю; 3) щодо організації і забезпечення роботи комунікаційних підрозділів у судах; 4) щодо професійної підготовки фахівців, які відповідають в судах за зв’язки з громадськістю і ЗМІ; 5) щодо удосконалення вивчення громадської думки; 6) щодо імплементації зарубіжного досвіду зв’язків судів з громадськістю. Запропоновано імплементувати деякі ефективні аспекти зарубіжного досвіду в Національну концепцію зв’язків судів з громадськістю та ЗМІ, яку рекомендовано розробити строком на три роки. Охарактеризовано, в узагальненому вигляді, зміст основних положень цього документа. Розроблено та науково обґрунтовано державно-управлінську модель реалізації зв’язків з громадськістю в системі судової влади, в основу якої покладено системно-структурний підхід. Пропонована модель відображає стани і процеси у сфері зв’язків судів з громадськістю і напрями державної управлінської діяльності, спрямовані на її організацію й регулювання. Метою моделі визначено забезпечення умов для підвищення рівня довіри громадян до судової влади, покращення стану відкритості і прозорості діяльності судів, зміцнення авторитету судової влади в державі. У загальних висновках роботи узагальнено та підсумовано результати дослідження, які засвідчують реалізацію поставлених мети та завдань. Основний загальний висновок дослідження полягає у тому, що багатовекторна управлінська діяльність із організації, на основі стратегічного підходу, функціонування комунікаційних підрозділів та активне впровадження новітніх комунікативних, цифрових технологій має значний потенціал для забезпечення участі суду в житті громади й формування довіри громадян до суду як неодмінної умови існування демократичного суспільства. The relevance of the paper is due to the fact that the implementation of public relations is an important management function in the system of public administration and governance, which contributes to the development of civil society. An analysis of the improvement of public relations in the judiciary through the prism of public administration can effectively contribute to addressing issues at the state level. Courts as public authorities are part of the system of public authorities of Ukraine, which is part of the system of public administration. The actualization of public relations in the activity of courts is conditioned by the need of the society for free and operative receipt of information on their functioning and by the need to increase the level of public confidence in the judiciary. The dissertation research was carried out within the research topics "State policy of formation of effective functioning and development of self-governing territorial communities in the process of decentralization as a guarantee of national security" (state registration number 0119U100372, Department of Public Administration and Governance), "Formation of conceptual bases of implementation of the state Strategy of communication in the field of European integration as a factor of social stability and national security Formation of conceptual principles of state implementation" (state registration number 0120U102342), which are implemented at the Institute of Public Administration of Petro Mohyla National University The purpose of the dissertation research is to substantiate the theoretical foundations and organizational and legal approaches to improve the process of forming court relations with the public as one of the elements of democratization of public administration in the system of state and society, to submit proposals and recommendations for public relations in courts. To achieve this goal, the following tasks are defined: 1) to reveal the theoretical foundations of the study of public relations in the system of public administration and to clarify the conceptual and categorical apparatus, to characterize the specifics of the system of public relations courts; 2) to study the forms of public relations in the information and communication component of the courts in foreign countries and to determine the prospects for implementing the best world practices of dialogue between the courts and society in the management of the courts of Ukraine; 3) to consider the state of regulatory and legal regulation of public relations of courts; 4) to analyze the range of problematic issues that arise in the management practice of forming court relations with the public; 5) to substantiate the advantages and disadvantages of using the methodology of civil reporting cards as one of the forms of interaction with the public; 6) to develop a public administration model for the implementation of public relations in the judiciary; 7) to submit proposals and recommendations for the improvement of public relations management activities in the judiciary. The object of research is public relations in the judiciary. The subject of the study is the theoretical and practical principles of improving the process of forming public relations in the judiciary. The methodological basis of the study is a wide range of general philosophical and general scientific methods, which was due to the interdisciplinary nature of the object of study. The bibliometric method, logicalsemantic method, methods of grouping, systematization, comparison, generalization, analysis and synthesis, induction and deduction, comparative legal and historical methods, methods of abstraction and analogy, modeling, structuralfunctional analysis and system approach are used. The main provisions of scientific novelty are as follows. The study for the first time developed and scientifically substantiated the public administration model of public relations in the judiciary, which is based on a system-structural approach, aimed at creating conditions for public confidence in the judiciary, improving the openness and transparency of courts, increasing authority of the judiciary in the state and provides for the organization of effective work of communication units to carry out information and communication activities and ensure the participation of the court in community life. The study improves: 1) the conceptual and categorical apparatus of the public relations system, in particular; the author clarifies the definition of public relations in the judiciary as an object of management, which is part of the information and communication processes that take place in court, focused on ensuring the openness and transparency of the court, increasing public confidence in the court and the judiciary; the author formulates the definition of public relations management in the judiciary as part of the management of the court, aimed at increasing public confidence in the court and the judiciary by: creating an open and transparent information and communication field of the court; by establishing feedback from the public on the basis of partnership within the information and communication activities carried out by the communication departments of the court; by ensuring the integration of the court into the life of the community and raising the level of awareness of citizens about the activities of the judiciary; by ormation of a positive image of the court and adequate public opinion; the definition of communication strategy with accentuation of its accumulative properties is specified; 2) provisions on the areas of modernization of public relations in the courts, which contain a number of proposals and recommendations on various aspects of the process of managing these activities; 3) conceptual approaches to the application of the methodology of civil reporting cards (CRC) as a means of establishing feedback from the court to the public, in the process of which the form of the civil reporting card was improved by including a new criterion "Public Relations" and proposed a standard questionnaire citizens-visitors of any public administration body. The study was further developed: 1) analysis and generalization of foreign experience in managing public relations of courts, the effective aspects of which are proposed to be implemented in the National Concept of Public Relations of Courts and the Media, which is recommended to develop for three years; 2) assessment of the legal framework in the field of public relations of courts, in the process of which non-approval at the legislative level of uniform standards of management of public relations, differences in terminology and legislative uncertainty of some concepts and categories; the necessity of optimization of the norms of the current legislation regulating realization of information and communication policy of public authorities is substantiated; 3) analysis of the current state of public relations management in the judiciary of Ukraine, which allowed to establish four levels of problems in the implementation of this area of activity (historical, organizational-administrative, organizational-educational, communication-technological), which became the basis for the formation of relevant proposals and recommendations. The main theoretical generalizations, practical results and recommendations presented in the study can be used in research work, in rule-making, in applied activities in the judiciary and other public administration bodies, in the educational process during the training of specialists in the specialty 281 "Public Administration and Governance" in the process of professional development of civil servants. The results of the study are implemented in the activities of courts and other public administration entities. Applicant's personal contribution: the dissertation is a self-performed study devoted to a comprehensive scientific study of theoretical and practical principles of improving the process of forming public relations in the judiciary through the prism of public administration. The paper identifies the theoretical, institutional, functional, regulatory, personnel, technological conditions and resources necessary for the effective functioning of the court's public relations system. The dissertation is a study that comprehensively describes the problems of management activities to ensure public relations of the courts and scientifically substantiated proposals for overcoming them. 16 publications on the topic of the work are individual, 6 are coauthored. In the scientific works published in co-authorship, the dissertation belongs to the factual material and the main creative work. The main scientific provisions, conclusions and results of the dissertation research were published, discussed and received a positive assessment at 13 international and national scientific conferences. The main theoretical provisions and scientific results of the dissertation research are reflected in 22 publications. The work consists of an annotation, a list of abbreviations, introduction, 3 sections (covering 9 subsections), conclusions, a list of used sources of 265 items (33 pages), 8 appendices. The work contains 19 figures and 6 tables. The total volume of the dissertation is 300 pages. The main text is set out on 208 pages. The first section "Theoretical principles of public relations research in the judiciary" discusses the theoretical principles of public relations research in the system of public administration and defines the conceptual and categorical apparatus of research. In particular, the content of the court's public relations management has been clarified. It is shown that the relations of courts and other public authorities with the public are a managerial function that facilitates the organization of communication to identify common interests and build relationships on the principles of partnership within the information and communication activities. It is established that the specifics of the court's public relations system are due to the typology of the court's external target audience and communication channels. It is determined that the system of public relations in the system of judicial power is a set of interconnected elements that form a chain of relations "court – society" with feedback, in ensuring which an important role is played by the public, public opinion, feedback, media. The foreign experience of forming public relations of courts is considered and it is defined that the organization of this activity in the most developed countries of the world is based on necessity of practical understanding of needs of community and tends to the administrative model which is based on aspiration to form public within the framework of information and communication activities. Effective approaches to the organization of public relations, which have the potential for implementation in the judiciary of Ukraine, are summarized. The second section "Peculiarities of forming public relations in the judiciary" analyzes the state of legal regulation of public relations of courts and determines that the legal basis for public relations, including courts, with the public is enshrined mainly in a number of acts of legislation governing information activities. It was found that an important legal basis for the management of courts of information and communication activities are bylaws, including decisions of the Council of Judges of Ukraine, adopted during 2012-2019, and acts of the State Judicial Administration of Ukraine. It has been established that a number of international and current departmental acts have a recommendatory character, which has a negative impact on the intensification of the courts' activities in the development of public relations and the media, its coordination and efficiency. Overcoming this problem lies in the level of adequate legislative, financial and scientific support for the creation of a dialogue space for the courts to establish effective public relations. A number of problems that arise in the management of court relations with the public are analyzed, and four levels of manifestation of problem areas are established: historical, organizational-administrative, organizational-educational, communication-technological levels. The definition of these levels became the basis for the formation of appropriate proposals and recommendations. The paper substantiates the advantages and disadvantages of using the methodology of civil reporting cards (CRC) as one of the forms of interaction with the public. It is established that the methodology of CRC is a simple and dynamic tool of external evaluation, which ensures the transparency of the court. As part of the study of ways to improve the activities of the court to provide feedback to the public, the civil reporting card was improved. It is proposed to include the criterion (quality measurement) "Public Relations", which reflects the state of awareness of citizens with information and communication activities. It gives an opportunity to diagnose shortcomings in this area of activity and determine the level of confidence in the court. Based on the analysis of the content of the improved standard card of civil reporting for the courts of Ukraine, a draft of a standard questionnaire of citizens-visitors of any public administration body is proposed. The third section of the work "Ways to improve public relations management in the judiciary" sets out provisions on the modernization of public relations courts, which contain proposals and recommendations: 1) to improve the strategic planning of communication activities of the court; 2) to improve the legal regulation of public relations of courts; 3) on the organization and ensuring the work of communication units in courts; 4) on professional training of specialists responsible for public relations and media in courts; 5) to improve the study of public opinion; 6) on the implementation on foreign experience of court relations with the public. It is proposed to implement some effective aspects of foreign experience in the National Concept of Court Relations with the Public and the Media, which is recommended to be developed for a period of three years. The content of the main provisions of this document is characterized in a generalized form. The state-administrative model of realization of public relations in the system of judicial power is developed and scientifically substantiated, which is based on the system-structural approach. The proposed model reflects the states and processes in the field of public relations of courts and areas of public administration aimed at its organization and regulation. The purpose of the model is to provide conditions for increasing the level of public confidence in the judiciary, improving the openness and transparency of the courts, strengthening the authority of the judiciary in the state. The general conclusions of the work summarize the results of the study, which indicate the implementation of the goals and objectives. The main general conclusion of the study is that the multi-vector management activities of the organization, based on a strategic approach, the functioning of communication units and the active introduction of new communication, digital technologies have significant potential to ensure court participation in community life and build public confidence in the judiciary.