Зміни та виклики в системі міжнародної взаємодії в Арктиці через російсько-українську війну

Abstract

У статті досліджено вплив російсько-української війни на безпекову ситуацію та зміни в системі міжнародного співробітництва в Арктиці. Автори намагаються встановити можливі наслідки змін у сферах колективного реагування та управління регіональними міжнаціональними відносинами на основі системного аналізу офіційних документів і матеріалів низки установ і організацій, які визначають особливості міжнародного співробітництва в регіоні, а також наукові публікації з цього питання, зміни, що відбулися у зв’язку з міжнародною реакцією на російську збройну агресію, в тому числі пов’язану з початком повномасштабної війни. Автори досліджують виклики міжнародній безпеці та припинення співпраці з агресором у регіональних міжнародних організаціях, які виступають платформою для регулювання арктичної політики та форумом відповідних комунікацій. Приділено увагу чиннику санкційної політики, що застосовується до агресора з метою відмежування його від політичного режиму останнього та припинення його військових дій, а також впливу на позицію та можливості Росії в Арктичному регіоні. У результаті дослідження було зроблено висновок, що російська агресія проти України дестабілізувала систему міжнародних відносин загалом і в Арктичному регіоні зокрема. Призупинення роботи Арктичної ради та інших регіональних організацій було зумовлене етичними та цивілізаційними факторами, пов’язаними з неспровокованою агресивною повномасштабною війною Росії проти України, але поставило питання про необхідність продовження колективного регулювання важливих питань їх компетенції. Видається малоймовірним, що найближчим часом агресор братиме участь у діяльності Арктичної ради та інших організацій. Проте в перспективі зі зміною геополітичних обставин можливе повернення до співпраці восьми країн регіону в рамках спільної організації з метою координації виконання нагальних екологічних, кліматичних, культурних та інших питань. The article examines the impact of the Russian-Ukrainian war on the security situation and changes in the system of international cooperation in the Arctic. Authors attempt to establish the possible consequences of changes in the spheres of collective response and management of regional international relations on the basis of a systematic analysis of official documents and materials of a number of institutions and organizations that determine the features of international cooperation in the region, as well as scientific publications on this issue, the changes that took place in connection with the international reaction to Russian armed aggression, including those, related to the beginning of the fullscale war. Authors examine the challenges to international security and the termination of cooperation with the aggressor in regional international organizations, which serve as a platform for regulating Arctic policy and a forum for relevant communications. Attention is paid to the factor of the sanctions policy applied to the aggressor with the aim of separating it from the latter’s political regime and stopping its military actions, as well as influencing the position and capabilities of Russia in the Arctic region. As a result of the study, it was concluded that the Russian aggression against Ukraine destabilized the system of international relations in general and in the Arctic region in particular. The suspension of the work of the Arctic Council and other regional organizations was caused by ethical and civilizational factors related to Russia’s unprovoked aggressive full-scale war against Ukraine but raised the issue of the need to continue collective regulation of important issues within their competences. It seems unlikely that the aggressor will participate in the activities of the Arctic Council and other organizations in the nearest future. However, prospectively, with a change in geopolitical circumstances, it is possible to return to the cooperation of the eight countries of the region within the framework of a joint organization with the aim of coordinating the implementation of urgent environmental, climatic, cultural and other issues.