Адміністративно-правові засади функціонування антикорупційного суду : зарубіжний досвід та вітчизняні реалії

Abstract

У статті досліджуються та узагальнюються адміністративно-правові засади функціонування антикорупційного суду у зарубіжних країнах в порівнянні з відповідним досвідом України. Визначено актуальні аргументи на користь створення спеціальних антикорупційних судів та проти цього. Наведено усталене загальноприйняте визначення поняття «антикорупційний суд». Наведено варіативність шляхів створення антикорупційних судів та їх функціонування. Визначено чотири основні моделі організаційної структури антикорупційних судів. В якості зарубіжного досвіду розглянуто тематичний досвід створення, проблеми становлення та етапи розвитку антикорупційного суду Філіппін (суд Sandiganbayan), як країни найпершого спеціалізованого антикорупційного суду, та Індонезії (суд Typicor), як країни з однією із найвдаліших на думку дослідників моделлю антикорупційного суду. У порівнянні із зарубіжним досвідом проаналізовано відповідний вітчизняний досвід, а саме, узагальнено процес становлення та сучасне становище Вищого антикорупційного суду України. Досліджено основні засади та об’єктивні прорахунки Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Розглянуто питання поліаспектної підготовки суддів Вищого антикорупційного суду України: виділено п’ять основних напрямів даної підготовки. Охарактеризовано позитивні і негативні складові ідеї створення Міжнародного антикорупційного суду (International Anti-Corruption Court – IACC), визначено його головну мету та надзавдання. The purpose of the article is to study and summarize the administrative and legal foundations of the organization of anti-corruption courts in foreign countries in comparison with the relevant experience of Ukraine. The current arguments in favor of the creation of special anti-corruption courts and against it have been identified. The already well-established definition of “anti-corruption court” is given. The variability of ways of creating anti-corruption courts and their functioning is given. Four main models of the organizational structure of anti-corruption courts have been identified. The thematic experience of the creation, problems of formation and stages of development of the Anti-Corruption Court of the Philippines (Sandiganbayan Court) as the country of the first specialized anti-corruption court and Indonesia (Typicor Court) as one of the most successful anti-corruption court models. In comparison with foreign experience, the relevant domestic experience is analyzed, namely, the process of formation and the current situation of the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine are generalized. The basic principles and objective miscalculations of the Law of Ukraine “On the Supreme Anti-Corruption Court” have been studied. The issue of multifaceted training of judges of the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine was considered: five main areas of this training were identified. The positive and negative components of the idea of creating the International Anti-Corruption Court (IACC) are described, its main purpose and overriding tasks are determined, which correspond to the modern transnational character of the anti-social phenomenon of corruption. It was found that most of the tasks to be achieved by anti-corruption courts have not been fully achieved. It has been proven that the eff ectiveness of these courts depends on a number of objective and subjective factors and the creation of specialized anti-corruption courts cannot be considered as a complete panacea for corruption. Perspective directions of further theoretical and practical researches are determined. The article formulates and solves a topical scientific problem in the field of public administration, which is to study and summarize the administrative and legal framework for the organization of anti-corruption courts in foreign countries in comparison with the relevant experience of Ukraine. These provisions and the results of this research serve as a basis for further theoretical and practical study of the principles of organization of anti-corruption courts in the world.