Освіта в умовах пандемії: можливості та загрози дистанційного навчання

Abstract

У статті досліджено тенденції впливу пандемії COVID-19 на систему освіти. Виявлено подібності та відмінності у виборі керівниками закладів освіти засобів і методів навчання, що забезпечують роботу освітніх установ в різних країнах. Показано, як цифрові технології та дистанційне навчання допомагають учням продовжувати навчання навіть в умовах серйозних соціальних потрясінь. У той же час підкреслюється неоднозначність дистанційної освіти як вектору розвитку освіти: нові технології не тільки не сприяють вирішенню «застарілих» проблем галузі, а й провокують появу нових викликів в цій сфері. Авторами показано, що практично всі із перерахованих в статті технологій сьогодні застосовуються для переведення очного навчання в онлайн-середовище або в дистанційні освітні формати. Таким чином вони можуть бути поділені на дві основні групи: платформні і неплатформні рішення. Зокрема зроблено умовний поділ на групи. До одної було віднесено платформу Moodle. Вона в навчальному середовищі дає можливість віддалено отримувати необхідний навчальний матеріал у будь-який час, вона стала невіддільною частиною навчання у закладах вищої освіти. До іншої групи авторами віднесено наступні технології, що працюють як самостійно, так і у взаємодії з іншими функціональними рішеннями це такі як: передача освітнього контенту по каналах ЗМІ; проведення занять за допомогою соціальних мереж, месенджерів та електронної пошти; тиражування «твердих» (паперових) копій навчальних матеріалів та інші. В результаті проведеного дослідження зроблено висновки що малий досвід цифровізації світу засвідчив, як швидко можуть послаблюватися зв’язки між людьми різних поколінь, змінюватися зміст і способи організації звичних видів діяльності, які формують соціальні інститути. Наголошено, що розвиток будь-якого суспільства багато в чому здійснюється за рахунок вдосконалення його соціальних інститутів. Зміни, привнесені пандемією в життя і міжнародного співтовариства в цілому і кожної конкретної людини окремо, задають необхідність змін ключових суспільних інститутів. Доведено, що і в сфері освіти в найближчому часі буде потрібно переглянути не тільки форми і принципи його організації, але й самі основи цієї системи. The article explores the trends in the impact of the COVID-19 pandemic on the education system. Similarities and differences are revealed in the choice of teaching tools and methods by the heads of educational institutions that ensure the work of educational institutions in different countries. It shows how digital technologies and distance learning help students to continue learning even in the face of severe social upheaval. At the same time, the ambiguity of distance education as a vector for the development of education is emphasized: new technologies not only do not contribute to solving the outdated problems of the industry, but also provoke the emergence of new challenges in this area. The authors show that almost all of the technologies listed in the article are currently used to transfer full-time education to an online environment or to distance learning formats. Thus, they can be divided into two main groups: platform and non-platform solutions. In particular, a conditional division into groups is made. The Moodle platform was assigned to one. In the learning environment, it allows you to remotely receive the necessary educational material at any time; it has become an inseparable part of training in higher education institutions. The authors refer to another group the following technologies that work both independently and in interaction with other functional solutions, such as: the transfer of educational content through media channels; conducting classes using social networks, instant messengers and e-mail; replication of «hard» (paper) copies of educational materials and others. As a result of the study, it was concluded that the little experience of digitalization of the world showed how quickly ties between people of different generations can weaken, the content and methods of organizing habitual activities that form social institutions can change. It is noted that the development of any society is largely carried out by improving its social institutions. The changes brought by the pandemic to the life of both the international community as a whole and each individual individually necessitate changes in key public institutions. It has been proved that in the field of education in the near future it will be necessary to revise not only the forms and principles of organization, but also the very foundations of this system.