Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3283
Title: Механізм впровадження штучного інтелекту в антикорупційну діяльність держави в умовах реформування судової влади в Україні
Other Titles: The Mechanism of Implementing Artificial Intelligence in the Anti-Corruption Activity of the State within the Conditions of Reforming Ukraine’s Judiciary
дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії : спеціальність 281 «Публічне управління та адміністрування», галузь знань 28 «Публічне управління та адміністрування»
Authors: Непша, О. І.
Keywords: антикорупційна діяльність в сфері правосуддя
антикорупційні механізми в судах
судова влада
судова система
судова реформа
корупція в судах
штучний інтелект в правосудді
механізм імплементації штучного інтелекту в судову систему
штучний інтелект як цифровий корупційний запобіжник в судах
штучний інтелект в кадровому доборі суддів
anti corruption activity in justice
anti corruption mechanisms in courts
judicial power
judicial system
judicial reform
judicial corruption
artificial intelligence in justice
mechanism of implementing artificial intelligence in the judiciary
artificial intelligence as a digital corruption prevention instrument
artificial intelligence in the recruitment of judges
Issue Date: 2026
Abstract: Наукова робота в галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» є одним із перших комплексних досліджень теоретико прикладних засад імплементації штучного інтелекту в антикорупційну діяльність держави в судовій владі як інноваційного корупційного запобіжника, його переваг і ризиків, що уможливило розроблення відповідного механізму провадження цієї цифрової технології в судову систему та вироблення науково-практичних рекомендацій органам публічної влади щодо її використання на організаційному, предметно-процедурному та кадровому напрямах із урахуванням міжнародних практик. Науковий характер отриманих результатів, які виносяться на захист, та їхня наукова новизна обґрунтовані тим, що: вперше: науково обґрунтовано доцільність імплементації технології штучного інтелекту в національну судову систему України як інноваційного антикорупційного інструмента в умовах реформування судової влади з акцентом на організаційному, предметно-процедурному та кадровому напрямах такого впровадження, що передбачає: усунення корупціогенних ризиків у процедурах автоматизованого розподілу судових справ під час оцінювання суддівського навантаження через визначення прогнозного коефіцієнта складності справи та її орієнтовної ваги, в ході вирішення правового спору й генерування судового рішення та при проведенні спеціальної перевірки в процесі добору кандидатів на посаду судді; 3 удосконалено: − теоретико-прикладний підхід до реалізації предметно-процедурного напряму імплементації штучного інтелекту в судову владу як антикорупційного інструмента, в основу якого покладено симбіоз моделей «асистивна технологія» і «цифровий суддя», шляхом нормативного запровадження комплексу положень, що врегульовують вибір суб’єкта, який надає судовий сервіс, категоризацію справ, допустимих до провадження штучного інтелекту, згоду учасників спору на його залучення, розмежування відповідальності за ухвалене рішення, обов’язок штучного інтелекту відмовитися від розгляду справи за відсутності попередньо сформованої судової практики та перегляд згенерованих рішень лише за нововиявленими і виключними обставинами; − механізм впровадження штучного інтелекту в процедури кадрового добору суддів через обґрунтування змін до профільного законодавства про статус суддів і врегулювання процесу електронної взаємодії штучного інтелекту з автоматизованими інформаційними й довідковими системами, реєстрами та банками даних з метою формування об’єктивного цифрового профілю кандидата шляхом виявлення недостовірної інформації у відомостях, поданих кандидатом особисто, ознак недоброчесності та конфлікту інтересів; дістали подальшого розвитку: − наукові погляди на еволюцію феномену корупції як соціального та публічно-владного явища в умовах реформування національної судової влади, а також на складність ефективного протистояння корупційним практикам в судах шляхом обґрунтування найбільшої вразливості судової влади серед трьох гілок державної влади; підвищеної небезпеки корупційних практик в судах для реалізації прав людини, розвитку громадянського суспільства та державного управління; дуалістичної природи носіїв судової влади як суб’єктів, на яких поширюється спеціальне антикорупційне регулювання, та як ключового інструменту антикорупційної боротьби; − науковий підхід до мінімізації корупційних ризиків в судовій системі, який, на відміну від існуючих, обґрунтовується амбівалентною сутністю судової влади в антикорупційному механізмі та розробленою авторською класифікацією ключових наслідків судової корупції, а саме: знищенням прав і свобод людини й громадянина; нівелюванням верховенства права та делегітимізацією державної влади як гаранта правопорядку; знеціненням зусиль органів правопорядку та інститутів правничої допомоги; загрозою національній безпеці; гальмуванням економічного розвитку та сприянням економічному занепаду; формуванням «суспільства цинізму»; − обґрунтування необхідності запровадження інноваційних цифрових інструментів корупційної превенції, спрямованих на нейтралізацію комплексу взаємопов’язаних чинників неефективності антикорупційної діяльності держави в судовій владі, до яких віднесено: інституційно-кадрові (безсистемна та довготривала судова реформа; призначення до знову створених інституцій кандидатів із деформованою інституційною пам’яттю внаслідок системно законодавчих прогалин в регулюванні добору до судів вищих ланок); морально-етичні (загальносуспільна девальвація етичних норм, дискредитація моральних авторитетів); та правозастосовні (наявність у суддів широких дискреційних повноважень; нестабільність та мінливість судової практики; відсутність дієвої відповідальності за корупційні правопорушення внаслідок дисфункції принципу невідворотності покарання); − систематизація та класифікація переваг штучного інтелекту як інноваційного цифрового інструмента антикорупційної діяльності держави в судовій владі, серед яких виокремлено: загальнофілософські, морально-етичні (неупередженість, безпристрасність та безсторонність; незалежність; еталонна доброчесність) та прикладні предметно-процедурні й фінансові (оперативність судового розгляду зі збереженням якості судового рішення; мінімізація судових помилок і юридичної казуїстики, забезпечення передбачуваності й уніфікації судової практики; неоскаржуваність рішення АІ; економія фінансово-бюджетних ресурсів); систематизація та класифікація ризиків штучного інтелекту як інноваційного цифрового інструмента антикорупційної діяльності держави в судовій владі, серед яких виокремлено: фундаментальний, або цивілізаційний (наділення технології часткою державної влади і підкорення їй людини), комбіновані етично-прикладні («бездушність» (дегуманізація) правосуддя та відсутність емпатії; алгоритмічна упередженість, «примарність» правосуддя; безвідповідальність і маніпулювання людиною) та операційні організаційно технічні (що стосуються суб’єктів взаємодії (комунікації) з АІ, суб’єктів, способів і методів виправлення помилок в рішеннях АІ, та вразливостей захисту його програмного середовища; брак цифрових компетенцій у громадян й поглиблення цифрової нерівності в країні). У першому розділі дисертаційної роботи Теоретико методичні засади дослідження антикорупційної діяльності держави в умовах реформування судової влади в Україні розглянуто два основні підходи – лінгвістично науковий та нормативно-правовий – до визначення й розуміння корупції як складного соціального та публічно-владного явища. Доведено, що неефективність традиційної антикорупційної діяльності держави в судовій владі є наслідком амбівалентності останньої в складі механізму запобігання корупції, який полягає в тому, що суддя як центральний носій судової влади є одночасно суб’єктом, на якого поширюються антикорупційні регуляторні норми, та суб’єктом, який їх тлумачить і застосовує. Систематизовано фундаментальні наслідки корупції в судовій владі, як-то: знищення прав і свобод людини і громадянина; нівелювання верховенства права та делегітимізація державної влади як гаранта правопорядку; знецінення зусиль правоохоронних органів та інститутів правничої допомоги; загроза національній безпеці; гальмування економічного розвитку та сприяння економічному занепаду; формування «суспільства цинізму». Ідентифіковано базові чинники недієвості класичного державного антикорупційного інструментарію в судовій владі України та запропоновано їхню класифікацію, а саме: інституційно-кадрові (безсистемна та довготривала судова реформа; призначення до знову створених інституцій кандидатів із деформованою інституційною пам’яттю внаслідок системно-законодавчих прогалин в регулюванні добору до судів вищих ланок); морально-етичні (загальносуспільна девальвація етичних норм, дискредитація моральних авторитетів та нав’язування на їхню роль осіб із сумнівною репутацією); правозастосовні (наявність у суддів надмірно широких дискреційних повноважень; нестабільність та мінливість судової практики; відсутність неминучої відповідальності за корупційні правопорушення внаслідок дисфункції принципу невідворотності покарання). Підтверджено, що комплекс даних чинників актуалізує потребу у вивченні й впровадженні інноваційних цифрових інструментів в антикорупційну діяльність держави в умовах реформування судової влади в Україні.
Description: Непша О. І. Механізм впровадження штучного інтелекту в антикорупційну діяльність держави в умовах реформування судової влади в Україні = The Mechanism of Implementing Artificial Intelligence in the Anti-Corruption Activity of the State within the Conditions of Reforming Ukraine’s Judiciary : дис. … доктора наук : спец. 281 «Публічне управління та адміністрування», галузь знань 28 «Публічне управління та адміністрування» / наук. керівник В. М. Ємельянов : ЧНУ ім. Петра Могили, 2026. 286 с.
URI: https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3283
Appears in Collections:2026

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
DIS_NEPSHA.pdf15.9 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.