Синергія молодіжної та антикорупційної політики як передумова ефективної повоєнної відбудови України

Abstract

У статті здійснено системний аналіз взаємозв’язку та взаємовпливу двох стратегічних векторів державного управління – молодіжної та антикорупційної політики – в умовах поствоєнного відновлення України. Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, необхідністю пошуку нових інституційних механізмів забезпечення прозорості та ефективності використання ресурсів, спрямованих на реконструкцію держави подібних до «Плану Маршалла 2.0». З іншого, – на основі аналізу соціологічних даних (дослідження IRI, Transparency International) доведено, що українська молодь є соціальною групою з найвищим рівнем нетерпимості до корупційних практик, однак її потенціал залишається недостатньо використаним через відсутність дієвих механізмів впливу на прийняття управлінських рішень. Авторами обґрунтовано тезу, що корупція виступає ключовим фактором, що стримує повернення молоді з-за кордону, створюючи загрозу національній безпеці через втрату людського капіталу. У статті розроблено концептуальну модель синергії молодіжної та антикорупційної політики, що базується на трьох компонентах: освітньому (формування компетентностей доброчесності), цифровому (залучення молоді до розвитку GovTech та інструментів відкритих даних) та партисипативному (надання молодіжним організаціям та радам контролюючих функцій на локальному рівні). Запропоновано розглядати інвестиції у формування антикорупційної свідомості молоді не як соціальні видатки, а як превентивний захід національної безпеки. Визначено, що успіх відбудови залежить від укладання нового суспільного договору, в якому держава гарантує меритократичний підхід до кадрової політики, а молодь виступає активним суб’єктом моніторингу та впровадження змін. Сформульовано практичні рекомендації щодо інтеграції антикорупційного компонента в державні цільові програми підтримки молоді.

Synergy of youth and anti-corruption policy as a prerequisite for effective post-war reconstruction of Ukraine The article carries out a systematic analysis of the relationship and mutual influence of two strategic vectors of public administration – youth and anti-corruption policy – in the conditions of post-war reconstruction of Ukraine. The relevance of the study is due, on the one hand, to the need to find new institutional mechanisms to ensure transparency and efficiency of resource use aimed at state reconstruction similar to the “Marshall Plan 2.0”. On the other hand, based on the analysis of sociological data (IRI, Transparency International research), it is proven that Ukrainian youth is a social group with the highest level of intolerance to corrupt practices, however, its potential remains underutilized due to the lack of effective mechanisms for influencing managerial decisionmaking. The authors substantiate the thesis that corruption is a key factor that hinders the return of young people from abroad, creating a threat to national security through the loss of human capital. The article develops a conceptual model of the synergy of youth and anti-corruption policy, based on three components: educational (formation of integrity competencies), digital (involving young people in the development of GovTech and open data tools) and participatory (granting youth organizations and councils supervisory functions at the local level). It is proposed to consider investments in the formation of anti-corruption awareness among young people not as social expenditures, but as a preventive measure of national security. It is determined that the success of reconstruction depends on the conclusion of a new social contract, in which the state guarantees a meritocratic approach to personnel policy, and young people act as an active subject of monitoring and implementing changes. Practical recommendations are formulated for the integration of the anti-corruption component into state targeted youth support programs.