Інформаційна стратегія КНР щодо європейського політичного ландшафту в постбіполяний період

Abstract

У статті досліджено особливості інформаційної стратегії Китайської Народної Республіки (КНР) щодо європейського політичного ландшафту у постбіполярний період. Сформульовано, що зростання економічної та політичної потуги Китаю створює виклики для США, ЄС та окремих європейських держав. Пекін використовує власні переваги – економічне зростання, культурну привабливість, міжнародні позиції – поряд із вразливостями Європи: бюрократизованість інститутів, посилення праворадикальних рухів, слабкість громадянського суспільства. Особлива увага приділяється країнам Центральної, Південно-Східної та Східної Європи, які розглядаються Китаєм як плацдарм для політичного та економічного проникнення через ініціативу: «Один пояс, один шлях» і формат «16+1/14+1». Проаналізовано інструменти інформаційного впливу КНР: поширення прокитайських та антизахідних наративів, дезінформаційні кампанії (зокрема щодо COVID-19), використання «м’якої сили» через культуру, освіту, дипломатію та діаспору. Значну роль відіграють соціальні мережі, діяльність «50-центової армії» та контрольовані медіа. Показано, як КНР використовує місцеві вразливості та співпрацю з політичними елітами задля просування власного порядку денного, що особливо проявляється в Угорщині, Греції та Сербії. Визначено, що російська агресія проти України загострила проблему впливу КНР на Європу. Нейтральна позиція Пекіна щодо війни та небажання засудити дії Москви викликали зростання недовіри в ЄС. Водночас КНР прагне утвердитися як ключовий глобальний центр впливу, використовуючи стратегію «розділяй і володарюй» у відносинах із країнами-членами ЄС. Методологічною основою дослідження виступають принципи системності, багатофакторності та детермінізму, а також порівняльний і дискурс-аналіз, які дозволяють виявити ключові наративи, що просуваються Китаєм у європейському інформаційному просторі. Зроблено висновок, що інформаційна стратегія КНР у Європі є багатовимірною, поєднує економічний тиск, культурно-освітню експансію та інструменти дезінформації, спрямовані на формування вигідного для Пекіна порядку денного. Це створює значні виклики для Європейського Союзу, який змушений переглядати власну політику щодо Китаю та адаптуватися до нових умов глобальної конкуренції. У ширшому контексті діяльність Китаю може призвести до формування оновленої системи міжнародних відносин, заснованої не на універсальних цінностях, а на ситуативних союзах і балансуванні між великими державами. It has been examined the peculiarities of the information strategy of the People’s Republic of China (PRC) regarding the European political landscape in the post-bipolar period. It identifies that the growing economic and political power of China presents challenges for the United States, the European Union, and individual European countries. Beijing leverages its strengths-economic growth, cultural appeal, and international standing-alongside Europe’s vulnerabilities: bureaucratized institutions, the rise of far right movements, and the weakness of civil society. Special attention is paid to Central, Southeastern, and Eastern European countries, which China views as a foothold for political and economic expansion through the «Belt and Road Initiative» and the «16+1/14+1» format. The article analyzes the tools of China’s information influence: dissemination of pro Chinese and anti-Western narratives, disinformation campaigns (notably regarding COVID 19), and the use of «soft power» through culture, education, diplomacy, and diaspora. Social media, the activity of the «50-cent army», and state-controlled media play a significant role. It is shown how China exploits local vulnerabilities and cooperates with political elites to promote its own agenda, particularly evident in Hungary, Greece, and Serbia. The article highlights that Russia’s aggression against Ukraine has intensified concerns about China’s influence in Europe. Beijing’s neutral stances on the war and reluctance to condemn Moscow’s actions have led to growing distrust within the EU. At the same time, China seeks to establish itself as a key global power center, employing a «divide and rule» strategy in its relations with EU member states. The methodological foundation of the research includes principles of system analysis, multifactoriality, and determinism, as well as comparative and discourse analysis, which allow for identifying key narratives promoted by China in the European information space. The conclusion is drawn that China’s information strategy in Europe is multidimensional, combining economic pressure, cultural and educational expansion, and disinformation tools aimed at shaping a Beijing-favorable agenda. This poses significant challenges for the European Union, which is compelled to reassess its policy towards China and adapt to new conditions of global competition. In a broader context, China’s actions may lead to the formation of a renewed system of international relations based not on universal values, but on situational alliances and balancing between great powers.