Досвід зарубіжних країн щодо функціонування моделей фінансування систем охорони здоров’я та практичного впровадження медичного страхування

Abstract

У статті систематизовано досвід зарубіжних країн щодо функціонування моделей фінансування систем охорони здоров’я та представлено аргументацію необхідності активного стимулювання розвитку медичного страхування в Україні. Зазначено що добровільне медичне страхування широко поширене в усіх країнах світу через те, що державні асигнування на медицину недостатні для забезпечення всієї потреби населення у медичній допомозі. Розглянуто досвід таких країн: Великобританії де функціонує, займаючи лідируючі позиції, державна система підтримки;охорони здоров'я та медичного страхування США де діє система медичного страхування яка базується на поєднанні центрального страхового фонду з мережею місцевих незалежних страхових організацій, які забезпечують страхування життя та здоров’я; Канади де діє Національна система універсального медичного страхування, яка охоплює всі види медичної допомоги, за винятком стоматології, протезування та придбання медикаментів; Австралії де діє система медичного страхування яка базується на програмі «Меdikare», яка забезпечує оплату вартості різних медичних послуг для всього населення, за винятком стоматологічної та екстреної допомоги; Німеччини де діє децентралізована модель медичного страхування, відома як «модель Бісмарка», що ґрунтується на роботі лікарняних кас, побудованих на професійній та територіальній основі, а також на страхових фондах на федеральному рівні (ерзацкаси); Франції де медичне страхування діє у формі фондів взаємодопомоги; Нідерландів у формі численних товариств взаємо допомоги та страхових компаній; Швеції де діє система загальнообов’язкового соціального страхування, в яку входить медичне і стоматологічне страхування. Зроблено висновок, що на початкових етапах економічної трансформації особливу увагу щодо ефективного медичного забезпечення потребують найбільш вразливі соціально верстви населення. У контексті формування ринкових елементів у фінансовій системі працездатне населення зобов’язане самостійно забезпечувати свій добробут і соціальний захист.