Штучний інтелект як інноваційний інструмент корупційної превенції в судовій владі : ризики

Abstract

В статті зроблено спробу оцінити й систематизувати ризики застосування інформаційно-комунікаційних технологій та їхнього вищого прояву – штучного інтелекту – як антикорупційного механізму в судовій владі. Наведено конкретні приклади кричущих випадків корупційних практик в національній публічній сфері та доволі скромні результати роботи органів паралельної (антикорупційної) юстиції України. Вкотре підкреслена нездатність традиційних публічно-правових інструментів знизити рівень корупційної активності в Україні без впровадження радикальних кроків, і, зокрема, поглибленої цифровізації судової влади. Разом з тим додатково наголошено на тому, що детальне вивчення ризиків застосування комп’ютерних програм такого ступеню розвитку як штучний інтелект в ролі антикорупційного механізму є обов’язковим та неминучим. Запропоновано короткий опис потенційних ризиків впровадження штучного інтелекту в сферу правосуддя із посиланням на окремі національні та зарубіжні практики; здійснено орієнтовну систематизацію ризиків його імплементації в публічновладну площину та їхній попередній поділ на фундаментальні, етикофілософські та техніко-технологічні. Надано подальший поштовх для поглибленого дослідження штучного інтелекту та особливостей його застосування в системі судоустрою як інноваційного інструменту боротьби з корупційними практиками.

There has been made an attempt in the article to evaluate and systematize the risks of IT-technologies application and their highest manifestation – artificial intelligence – as an anti-corruption mechanism in the judiciary. Specific examples of fl agrant cases of corruptive practices in the national public sphere and quite modest results of activity of Ukrainian bodies of parallel (anti-corruption) justice has been highlighted. The inability of traditional public legal tools to reduce the level of corruption activity in Ukraine without involving radical steps, and, in particular, in-depth digitalization of judicial power has been emphasized once again. Simultaneously there has been additionally underlined that scrupulous risk research of using computer programs with such a high level of development as artificial intelligence is in the role of anti-corruption mechanism is mandatory and inevitable as well. A brief description of potential risks of the artificial intelligence implementation in the fi eld of justice with reference to certain national and foreign practices has been off ered; tentative systematization of the risks and their preliminary division into fundamental, ethical-philosophical, and technical-technological ones has been conducted. There has been given a further impetus to in-depth research of artificial intelligence and the peculiarities of its application in the judicial system as an innovative tool for combating corruptive practices.