State regulation of the extraction of critical minerals as a dominant component of achieving the goals of sustainable development and strengthening the economic security of the state

Abstract

The article states that the climate crisis and measures to mitigate it in recent years have significantly changed the energy landscape of the countries of the world and the configuration of the investment portfolio. Long-term investments in fossil fuels have been replaced by investments in environmentally friendly technologies, renewable sources of electricity, and smart systems for its distribution and storage. It is emphasized that even with full support of investments, plans for the decarburization of the electric power industry may remain unattainable, as the global reserves of «critical minerals», which are absolutely necessary for the transition to ecologically clean electric power, are noticeably decreasing and the demand continues to grow relentlessly. The scenarios developed by the International Energy Agency for the further transformation of the electric power sector to a low-carbon economy model were reviewed and briefly characterized: the scenario of declared policy (STEPS), the scenario of declared obligations (APS), and the scenario of net zero emissions by 2050 (NZE). The main aspects of each of the scenarios are outlined: the volume of demand for «critical minerals» their geographical concentration of extraction, and processing. It is emphasized that the world leader in the extraction and processing of «critical minerals» is the PRC, which dictates the «rules of the game» to the majority of the world’s countries. Therefore, the issue of supplies of “critical minerals” is quite painful. It was emphasized that critical minerals market participants hope to reduce total dependence through new mining projects in different geographical regions, facilitating cross-investment opportunities between partner countries, and strengthening cooperation through initiatives such as the Mineral Security Partnership and the implementation of financial instruments. The potential of Ukraine’s «critical minerals» and its ability to reduce the dependence of EU countries on the People’s Republic of China are characterized. The main challenges of the development of the extractive industry in Ukraine are identified, and the main vectors of the Roadmap of the partnership between Ukraine and the EU regarding critical raw materials for 2023-2024 are outlined. It was emphasized that in order for Ukraine not to become only a supplier of raw materials, it is necessary to develop the processing of raw materials and the production of products with added value. It is emphasized that such localization requires much wider eff orts of the government than the list of measures in the field of regulating the extraction of «critical minerals» defined by the latest legislative acts. The author emphasizes the need to develop a comprehensive system of incentives and introduce new opportunities for stabilization and sustainable development of Ukraine’s economy in order to ensure sustainability and progress towards sustainable resource management and optimization of supply chains for critical raw materials. Proposals have been developed for climate-smart mining of «critical minerals» in Ukraine in the near future. В статті констатовано, що кліматична криза та заходи щодо її пом’якшення в останні роки суттєво змінили енергетичний ландшафт країн світу та конфігурацію портфоліо інвестування. На зміну довгостроковим інвестиціям у викопне паливо прийшли інвестиції у екологічно чисті технології, відновлювані джерела електроенергії та розумні системи її розподілу й зберігання. Підкреслено, що навіть за повноцінного забезпечення інвестиціями, плани щодо декарбонізації електроенергетики можуть лишитись недосяжними, оскільки світові запаси «критичних мінералів», вкрай необхідних для здійснення переходу до екологічно чистої електроенергетики, відчутно зменшуються, а попит продовжує невпинно зростати. Розглянуто та коротко охарактеризовано побудовані Міжнародною енергетичною агенцією сценарії розвитку подій за подальшої трансформації сектору електроенергетики до низьковуглецевої моделі економіки: сценарій заявленої політики (STEPS), сценарій оголошених зобов’язань (APS) і сценарій чистого нульового викиду до 2050 року (NZE). Окреслено основні аспекти кожного зі сценаріїв: обсяги попиту на «критичні мінерали», їх географічну концентрацію видобутку та переробки. Акцентовано, що світовим лідером видобутку та переробки «критичних мінералів» є КНР, яка диктує «правила гри» переважній частці країн світу. Відтак, питання поставок «критичних мінералів» є досить болючим. Наголошено, що учасники ринку критичних корисних копалин сподіваються знизити тотальну залежність завдяки новим проектам видобутку у різних географічних регіонах, сприяючи можливостям перехресного інвестування між країнами-партнерами та зміцненню співробітництва за допомогою таких ініціатив, як Партнерство з безпеки корисних копалин та впровадження фінансових інструментів. Охарактеризовано потенціал «критичних мінералів» України та її можливості у зменшенні залежності країн ЄС від КНР. Озна чено основні виклики розвитку видобувної індустрії в Україні та окреслено основні вектори Дорожньої карти партнерства України та ЄС щодо критичної сировини на 2023-2024 роки. Акцентовано, що для того, аби Україна не стала лише постачальником сировини, варто розвивати переробку сировини та виробництво продукції з доданою вартістю. Підкреслено, що така локалізація потребує набагато ширших зусиль уряду, ані ж визначеного останніми законодавчими актами переліку заходів у сфері регулювання видобутку «критичних мінералів». Наголошено на необхідності розробки комплексної системи стимулювання та впровадження нових можливостей стабілізації та сталого розвитку економіки України з метою забезпечення стійкості та прогресу на шляху сталого управління ресурсами та оптимізації ланцюгів постачання критичної сировини. Розроблено пропозиції щодо кліматично розумного видобутку «критичних мінералів» в Україні в найближчій перспективі.