Доброчесність в публічному управлінні : сумнівна практична цінність етико-філософських категорій в запобіганні корупції (на прикладі діяльності Громадської ради доброчесності)

Abstract

В статті зроблено спробу систематизувати різноманітні підходи до поняття доброчесності, яке є порівняно новим для науки публічного управління, та з’ясувати джерела й причини його появи. Проведено короткий лінгвістичний аналіз визначень поняття доброчесності, що містяться в окремих україномовних та англомовних джерелах. Проаналізовано різноманітні численні визначення поняття доброчесності як етико-філософської, так і нормативно-правової категорії. Зроблено історичний екскурс з метою доведення швидкої еволюції критеріїв доброчесності. Наголошено на тому, що критерії доброчесності в багатьох випадках сприймаються лише на інтуїтивному рівні, часто є маніпулятивними та нестійкими, залежними від особи оцінювача і можуть різнитися навіть в межах невеликих соціальних груп. Піддано сумніву доцільність включення мінливих етико-філософських категорій в національне законодавство та встановлення за їх недотримання юридичної відповідальності. На підставі діяльності Громадської ради доброчесності під час кваліфікаційного оцінювання суддів в ході судової реформи 2016- 2019 років та невдалих спроб відновити кваліфікаційне оцінювання у 2023 році висвітлено практичні проблеми в оцінці критеріїв доброчесностіта суб’єктивізму впідходахдотакоїоцінки. Зроблено спробу з’ясувати практичну цінність категорії доброчесність у запобіганні корупції. Підкреслена беззаперечна обов’язковість виключної моральності та етичності тих суб’єктів, які власне залучаються до оцінки доброчесності публічних службовців. Наведений приклад, коли недовіра до осіб оцінювачів, свавільне та деструктивне застосування ними моральних критеріїв, поміщених в юридичну площину, викликає кадрову турбулентність та небажання публічних службовців продовжувати професійних кар’єру в умовах невизначеності, що розбалансовує механізми державного управління. Запропоновано при подальшій модернізації інституту публічної служби в Україні та запровадженні нових антикорупційних механізмів уникати запозичення невластивих національному контексту категорій. There has been tried in the article to systemize various approaches to the concept of integrity (in Ukrainian literally – kind-honesty), which is relatively new to the science of public administration, and to fi nd out the sources and reasons for its appearance. A brief linguistic analysis of the integrity defi nitions contained in Ukrainian- and English-language sources has been carried out. There has been analyzed a variety of numerous defi nitions of the integrity concept, both ethical and philosophical, and normative and legal as well. A historical excursion has been made to prove rapid evolution of integrity criteria. There has been emphasized that the criteria of integrity in many cases are perceived exceptionally at an intuitive level, often being manipulative and unstable, depend on the person of evaluator and may diff er even within small social groups. There has been cast doubt on the expedience of including changing ethical and philosophical categories in the national legislation and establishing legal liability for their non-observance. Based on the Public Integrity Council activity during the qualifi cation evaluation of judges through the judicial reform of 2016-2019 and unsuccessful attempts to resume this procedure in 2023, practical problems in the evaluation of integrity criteria and subjectivity in approaches to such evaluation have been highlighted. There has been attempted to fi nd out the practical value of integrity category in preventing corruption. The indisputable obligation of exclusive morality and ethics of those who are responsible for evaluating the public offi cials’ integrity has been emphasized. There has been demonstrated an example when mistrust to evaluators, their arbitrary and destructive application of moral criteria, placed in the legal sphere, cause personnel turbulence and public servants’ reluctance to continue their professional careers in conditions of uncertainty, what leads to the public administration mechanism disbalance. There has been suggested during the further modernization of the institute of public service in Ukraine and introduction of new anti-corruption mechanisms to avoid borrowing such categories that are not typical to the national context.