Медіація як сучасна технологія вирішення конфліктів в системі публічного управління

Abstract

Автором узагальнено особливості впровадження процесу медіації, як сучасної технології вирішення конфліктів в системі публічного управління. Зазначено, що варто розглядати медіацію, як одну з технологій врегулювання конфліктів в системі публічного управління. Доведено, що медіація — це переговори за участю третьої, нейтральної сторони, яка є зацікавленою лише в тому, щоб сторони вирішили свою суперечку (конфлікт) максимально вигідно для конфліктуючих сторін. Виділено позитивні переваги при вирішенні конфліктів в системі публічного управління. Визначено, що конфлікт, являє собою нормальний прояв соціальних зав'язків та відносин між людьми, спосіб взаємодії при зіткненні несумісних поглядів, позицій та інтересів, протиборство взаємопов'язаних, але які переслідують свої цілі двох чи більше сторін. З'ясовано, що в більшості випадків, якщо сторони, що сперечаються, вирішуватимуть проблему шляхом переговорів, то вони можуть наблизитися до фіналу набагато швидше і досягти більш ефективного результату, ніж у судовому порядку. Але, наголошено на тому, що лише незначна частина справ, що розглядаються судом, вирішуються за допомогою медіації. Хоча за широкого використання медіації можна було б знизити навантаження судів і це вплинуло б на всю судову систему. З'ясовано, що в Україні головними причинами звернення до процедури медіації є, передусім низькі витрати сторін, що сперечаються, оскільки зацікавлені особи не оплачують державне мито та інші судові витрати. Виділено основні категорії суперечок, де можливо використати медіацію найбільш доцільно: це спори, пов'язані з майновими правами, укладенням, зміною, виконанням і розірванням договорів. Наголошено, що сучасний підхід до публічного управління висуває до професійної підготовки публічних службовців вимоги, пов'язані з розвитком їх аналітичних здібностей. Теорія публічного управління може допомогти в цьому, формуючи навички прогнозування наслідків управлінських рішень, а також ефективної участі у процесі прийняття рішень. The author summarizes the peculiarities of the implementation of the mediation process as a modern technology for conflict resolution in the public administration system. It is noted that mediation should be considered as one of the conflict resolution technologies in the public administration system. It has been proven that mediation is a negotiation with the participation of a third, neutral party, who is interested only in the fact that the parties resolve their dispute (conflict) in the most favorable way for the conflicting parties. Positive advantages in resolving conflicts in the public administration system are highlighted. It was determined that the conflict is a normal manifestation of social ties and relations between people, a way of interaction in the face of incompatible views, positions and interests, a confrontation between two or more parties that are interconnected, but pursue their own goals. It has been found that in most cases, if the disputing parties resolve the problem through negotiations, they can reach a final result much faster and achieve a more effective result than in court. However, it is emphasized that only a small part of the cases considered by the court are resolved with the help of mediation. Although with the widespread use of mediation, it would be possible to reduce the workload of the courts and this would affect the entire judicial system. It has been found that in Ukraine the main reasons for resorting to the mediation procedure are, first of all, the low costs of the disputing parties, since the interested parties do not pay the state duty and other court costs. The main categories of disputes, where it is possible to use mediation most expediently, are highlighted: these are disputes related to property rights, conclusion, change, execution and termination of contracts. It is emphasized that the modern approach to public administration imposes requirements related to the development of their analytical abilities to the professional training of public servants. The theory of public administration can help in this, forming the skills of forecasting the consequences of management decisions, as well as effective participation in the decision-making process.