Облік оренди в орендаря відповідно до вимог Міжнародного стандарту фінансової звітності 16 "Оренда"

Abstract

У статті досліджено зміни в обліку оренди, що зумовлені прийняттям Міжнародного стандарту фінансової звітності 16 "Оренда", який набрав чинності 01 січня 2019 р. До цієї дати об'єкти, які орендувалися за договором оперативної оренди, орендар не відображав у себе на балансі, вони відображалися на позабалансовому рахунку. Починаючи з 01 січня 2019 р. об'єкти, орендовані на умовах оперативної оренди, орендар відображає на балансі у вигляді "активу у формі права користування". Метою написання статті є розкриття умов за яких договір оренди визнається договором, виокремлення критеріїв визнання активів та зобов'язань з оренди, вивчення порядку обліку оренди у орендаря. Автором використано універсальні методи дослідження. Аналіз — за допомогою нього досліджено критерії визнання активів та зобов'язань з оренди. Метод синтезу використано при об- 'єднані складових методики обліку оренди за міжнародними стандартами. На основі вивчення нормативно-правової бази з регулювання обліку оренди встановлено, що орендований актив визнається за моделлю "права на використання" одночасно з відображенням зобов'язання на початок орендних відносин на основі оцінки строку оренди. Кожен орендний платіж, що містить відсоткову і капітальну складові, відображають як погашення основної суми боргу і фінансові витрати відповідного періоду. Амортизацію орендованого активу нараховують у такий же спосіб, як і на активи, що знаходяться у власності. Якщо немає впевненості стосовно того, чи перейде актив у власність орендаря наприкінці строку оренди, амортизацію необхідно нараховувати з дати початку оренди до більш ранньої з таких дат: дати закінчення строку оренди або дати закінчення строку корисного використання активу. Автором наведено ситуації, коли бухгалтеру не потрібно керуватися Міжнародним стандартом фінансової звітності 16 "Оренда": облік короткострокової оренди (оренда строком до 12 місяців) незалежно від вартості орендованого об'єкта та оренда, за якою базовий актив є малоцінним. Практична цінність полягає у наведенні практичних ситуацій з обліку оренди, в яких здійснено первісну оцінку зобов'язань з оренди, обчислено ставку дисконтування та сформовано графік платежів, який відображає періоди їх погашення. Автором вивчено типову кореспонденцію з обліку оренди в орендаря та надано рекомендації щодо застосування нових рахунків і субрахунків при відображенні операцій з оренди. The paper studies changes in accounting for leases caused by adopting International Financial Reporting Standard 16 "Leases", which entered into force on 01 January 2019. Prior to this date, assets under operational lease had been recognized by a lessee as off-balance-sheet transaction. Starting from 01 January 2019 assets under operational lease are recognized by a lessee on the balance sheet as "right-to-use assets". The paper aims at disclosing terms for recognizing a lease agreement as a contract identifying criteria for recognizing lease assets and liabilities, as well as lease accounting by a lessee. The author has applied general methods of research. Analysis is used for studying criteria for recognizing lease assets and lease liabilities. Synthesis is applied for aggregating accounting procedures for lease under international standards. Analysis of legal provision for lease accounting has enabled to state that underlying asset is recognized under the "right-to-use" model with simultaneous recognition of lease liability at a commencement date. Each lease payment, which contains an interest and capital amount, is recognized as a principal payment and financial expenses of a particular period. Depreciation for lease asset is calculated under the same principles as for owned assets. If there is no certainty in transferring asset to a lessee's ownership after the lease period is complete, depreciation is recognized starting from the commencement date to the date being earlier of the following two: the end of a lease term or till the end of an asset's useful life. The author gives examples, when an accountant is not required to apply International Financial Reporting Standard 16 "Leases": short-term leases (leases term of 12 month or less) disregarding the value of underlying asset and leases for which the underlying asset is of low value. Applied value refers to providing illustrative examples of accounting for leases that include initial measuring of lease liabilities, calculating discounting rate, and building up payment schedule, which contains payment dates. The author has studied common lessee accounting records and provided recommendations for applying new accounts and sub-accounts for recognizing leases.