Правовий механізм публічного управління безпекою особистості в контексті забезпечення сталого розвитку України

Abstract

Стратегія Національної безпеки Української держави визначається через реалізацію правового механізму публічного управління безпекою особистості в контексті сталого розвитку України. Підкреслено що в Стратегії сталого розвитку "Україна — 2020", Цілях сталого розвитку України на період до 2030 року, а також Стратегії національної безпеки України до 2030 року обгрунтовується нова парадигма розвитку Української держави й окреслюються оновлені соціальні та економічні пріоритети. Зазначено, що в основу державної політики сталого розвитку має бути покладено таку систему соціальних цінностей, яка відрізнятиметься від тієї, що існувала в попередньому та сучасному періодах трансформації українського суспільства. Доведено, що принципово новим має бути визнання пріоритетності та взаємозумовленості життєво-визначальних інтересів більшості населення. Держава повинна взяти на себе функцію забезпечення в суспільстві принципів соціальної справедливості та високої якості життя на основі узгодження й підтримання балансу інтересів усіх громадян. Це уможливить перетворити суспільство на стійку, збалансовану та водночас дієву систему, яка позитивно розвивається. Зазначено, що в безпеці особистості ключова роль належить саме державі, яка виступає основним соціальним інститутом, покликаним забезпечувати сталий розвиток країни у правовому руслі. Аналіз нормативно-правових актів України дозволяє стверджувати, що їхнім основним недоліком є те, що, незважаючи на посилення уваги до соціального розвитку та безпеки (безпеки людини як на складової безпеки держави), законодавчі акти наразі не визначають проблеми населення України та шляхи їхнього вирішення. Наголошено, що розширення соціальної бази реформ в Україні нерозривно пов'язано з поліпшенням якості життя, підвищенням матеріального добробуту, зміцненням стабільності в суспільстві, посиленням економічної та особистої безпеки населення. Це зумовлює необхідність відродження місцевого самоврядування, заснованого на громадській ініціативі, що активізує інститути сім'ї й безпеки особистості та сприяє сталому соціальному розвитку країни. The National Security Strategy of the Ukrainian state is defined through the implementation of the legal mechanism of public management of personal security in the context of sustainable development of Ukraine. It is emphasized that the Sustainable Development Strategy "Ukraine — 2020", the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period until 2030, as well as the National Security Strategy of Ukraine until 2030 substantiate the new paradigm of the development of the Ukrainian state and outline updated social and economic priorities. It is noted that the basis of the state policy of sustainable development should be a system of social values that differs from the one that existed in the previous and current periods of transformation of Ukrainian society. It has been proven that a fundamentally new thing should be the recognition of the priority and interdependence of the life-determining interests of the majority of the population. The state should assume the function of ensuring the principles of social justice and a high quality of life in society based on the coordination and maintenance of the balance of interests of all citizens. This will make it possible to transform society into a stable, balanced and, at the same time, effective system, which is developing positively. It is noted that the key role in the security of the individual belongs to the state, which acts as the main social institution designed to ensure the sustainable development of the country in accordance with the law. The analysis of normative legal acts of Ukraine allows us to state that their main drawback is that, despite increased attention to social development and security (human security as a component of state security), legislative acts currently do not define the problems of the population of Ukraine and the ways to solve them. It was emphasized that the expansion of the social base of reforms in Ukraine is inextricably linked to the improvement of the quality of life, the increase of material well-being, the strengthening of stability in society, and the strengthening of the economic and personal security of the population. This necessitates the revival of local self-government, based on public initiative, which activates the institutions of family and personal security and contributes to the sustainable social development of the country.