Театр гібридної війни : постнекласична методологія аналізу невизначеностей, ризиків і загроз у конфліктах сучасності

Abstract

У статті здійснено аналіз сучасних підходів до інтерпретації категорії "театр гібридної війни" та її використання щодо забезпечення національної безпеки, які можуть застосовуватись у практичній діяльності фахівцями розвідки в умовах посилення тенденцій щодо використання м'якої сили в сучасній війні з російським агресором. Наведено схему онтології проблематики національної безпеки в умовах прямого військового конфлікту як засобу досягнення геополітичними гравцями своїх національних інтересів. Наголошено, що висока динамічність розвитку світових подій й глибокі зрушення в безпековій сфері викликали розробку та впровадження різноманітних неконвенційних (асиметричних) способів і методів протиборства на театрі гібридної війни. Відзначено, що у вітчизняних дослідженнях проглядається позитивна тенденція додання категорії "національна безпека" все більшого системного значення. Розглядаються особливості та проблеми інформаційно-аналітичної роботи в розвідувальних органах України щодо виявлення гібридних загроз в умовах розвитку асиметричних способів і методів протиборства. Показано, що постнекласична пізнавальна стратегія виступає в якості методологічної основи з питань деталізації компонентів театру гібридної війни. Розкрито постнекласичні уявлення феномену складності театру гібридної війни як наукової категорії та запропоновано можливу типологію концепцій щодо його складності. Визначено, що оцінка стану театру гібридної війни стає неоднозначною, допускаючи безліч варіантів. На цій підставі сформульовано та обгрунтовано принципові відмінності постнекласичної раціональності від класичної щодо вивчення та розробки й реалізації публічної політики забезпечення національної безпеки в умовах гібридних загроз. Обгрунтовується доцільність використання адаптивного підходу й методу нечіткої логіки щодо розкриття задумів вирішення проблемних ситуацій, відображення особливостей використання механізмів адаптивного управління в умовах рухливості й невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища театру гібридної війни. Запропоновано нові підходи щодо прогнозування дій противника ще до прийняття ним рішення на розв'язання агресії, а також способи адаптації інформаційно-аналітичної роботи до складного середовища театру гібридної війни. The article analyzes modern approaches to the interpretation of the category "hybrid war theater" and its use for public administration in the field of national security. The scheme of ontology of problems of national security in the conditions of departure from a format of direct military conflict as means of achievement by geopolitical players of the national interests is resulted. It is emphasized that the high dynamics of world events and deep changes in the security sphere have caused the development and implementation of various unconventional (asymmetric) methods and techniques of confrontation in the theater of hybrid warfare. It is noted that domestic research shows a positive trend of giving the category of "national security" increasing systemic importance. Peculiarities and problems of information-analytical work in public administration bodies on detection of hybrid threats in the conditions of development of asymmetric methods and methods of confrontation are considered. It is shown that the post-classical cognitive strategy serves as a methodological basis for detailing the components of the hybrid war theater. Post-classical ideas of the phenomenon of complexity of hybrid war theater as a category of science of public administration are revealed and a possible typology of concepts concerning its complexity is offered. It is determined that the assessment of the state of the hybrid war theater becomes ambiguous, allowing many options. On this basis, the fundamental differences between post-classical rationality and classical rationality in the study and development and implementation of public policy to ensure national security in the context of hybrid threats are formulated and substantiated. The expediency of using the adaptive approach and method of construction of rhizome models and the method of fuzzy logic to reveal the ideas of solving problem situations, reflecting the peculiarities of the use of adaptive control mechanisms in conditions of mobility and uncertainty of external and internal environment of hybrid war theater is substantiated. New approaches to predicting the actions of a potential adversary before he decides to resolve aggression, as well as ways to adapt information and analytical work to the complex environment of the theater of hybrid warfare are proposed.