Еволюція міжнародно-правових основ діяльності засобів масової інформації у війнах і збройних конфліктах

Abstract

The article attempts to consider the historical development of actions of the world community regarding the creation of an international legal framework for the activities of mass media in wars and armed conflicts. The chronological period considered by the author is regulated from the 19th century to the present stage, taking into account the forms and levels of interaction between states and relevant mass media organizations. It was revealed that at the end of the 19th and the beginning of the 20th century, the efforts of the world community were based on the desire to expand the recognition of mass media rights in accordance with the Liber Code of 1863 and Hague Convention of 1907, at meetings of press representatives. The periods of the First and Second World Wars showed certain gaps in the protection of the press and expanded the formats of interaction not only of states, but also of non-state actors – the activities of the League of Nations, as well as the United Nations, and international non-governmental organizations. The biggest achievement was the regulation of the legal status of mass media workers within the framework of international humanitarian law and the relevant editions of the Geneva Conventions on prisoners of war and their Protocols. At the insistence and participation of international professional mass media associations, the issue was considered by resolutions of the UN Security Council, the UN General Assembly, and UNESCO. Currently, a great deal of work on the unification and modernization of the norms of activities of journalists in zones of armed conflicts is being conducted within the Council of Europe, as well as under the leadership of the organization ‘Reporters without Borders’. The author came to the conclusion that the historical development of international legislation regarding the activities of the mass media in armed conflicts requires further elaboration, taking into account the uniqueness and particularity of the circumstances of each armed conflict and the violation of norms generally accepted by the international community by the warring parties or the aggressor state. У статті здійснено спробу розгляду історичного розвитку дій світової спільноти щодо створення міжнародно-правової бази діяльності засобів масової інформації у війнах і збройних конфліктах. Хронологічний період, який розглядає авторка, охоплює час з 19 століття по сучасність, зважаючи на форми та рівні взаємодії держав і відповідних організацій ЗМІ. Виявлено, що наприкінці 19 – початку 20 ст. зусилля світової спільноти ґрунтувалися на прагненнях розширити визнання прав ЗМІ відповідно до Кодексу Лібера 1863 р. та Гаазької конвенції 1907 р., на зібраннях представників преси. Періоди Першої та Другої світової воєн показали певні прогалини у захисті преси та розширили формати взаємодії не лише держав, а й недержавних акторів – діяльності Ліги Націй, а також Організації Об’єднаних Націй, міжнародних неурядових організацій. Найбільшим здобутком стала регламентація юридичного статусу працівників ЗМІ в межах міжнародного гуманітарного права та відповідних редакцій Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та Протоколами до них. За наполяганням та участю міжнародних фахових об’єднань ЗМІ питання перейшло у площину відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН, Генеральної Асамблеї ООН, ЮНЕСКО. Наразі, велика робота щодо уніфікації та модернізації норм діяльності журналістів у зонах збройних конфліктів ведеться в межах Ради Європи, а також під проводом організації «Репортери без кордонів». Авторка прийшла до висновку, що історичний розвиток міжнародного законодавства щодо діяльності ЗМІ у збройних конфліктах потребує подальшого доопрацювання зважаючи на унікальність й особливість обставин кожного збройного конфлікту та порушення воюючими сторонами, або державою-агресором загальноприйнятих міжнародною спільнотою норм.