Післявоєнне відновлення сільського господарства в Україні: основні принципи та пріоритети

Abstract

У статті зазначено, що в результаті бойових дій Україна зазнає величезних людських жертв і страждань, крім того, конфлікт призвів до серйозних втрат в аграрному та тваринницькому секторі, а також до знищення сільськогосподарських активів, що в свою чергу, суттєво погіршує ситуацію у сфері продовольчої безпеки як в Україні, так і у всьому світі. Наголошується, що проблеми українського сільського господарства не зникнуть і після завершення війни: зруйнована інфраструктура, брак кваліфікованої робочої сили, сільськогосподарської техніки та обладнання, паливно -мастильних матеріалів, добрив, насінного фонду, нестача коштів і т.д. все це обумовлює необхідність вже зараз починати розробляти заходи щодо відновлення та розвитку вітчизняного сільського господарства. Констатовано, що досягнення позитивних результатів за програмами післявоєнної відбудови, які реалізовувалися в різних країнах в останні десятиріччя вимагало наявності безпечного середовища (завершення військових дій), стратегічного бачення та сильного лідерства. Наголошено, що значна увага при розробці програми відновлення вітчизняного сільського господарства повинна приділятися питанням активізації приватних інвестицій в малі та середні підприємства й створення нових робочих місць на селі для людей, що втратили роботу під час війни, для мігрантів, що повертатимуться, та для демобілізованих військовослужбовців. Для кращого розуміння можливих напрямів відновлення вітчизняного сільськогосподарського виробництва запропоновано звернутися до закордонного досвіду вирішення подібних ситуацій, зокрема післявоєнного відновлення на Балканах. Визначено, що для відновлення Балканських країн використовували низку програм серед яких в контексті сільського господарства слід виділити SAPARD та OBNOVA. Перша — це програма ЄС для країн Східної і Центральної Європи, спрямована на розвиток сільського господарства і загалом сіл. Програма була спеціально адаптована для Боснії і Герцеговини як перехідний етап між гуманітарною допомогою і довгостроковими проектами відбудови, і передбачала, зокрема, постачання матеріалів та обладнання. Друга програма спрямована на відбудову інфраструктури та повернення біженців. The article states that as a result of hostilities, Ukraine is experiencing huge human casualties and suffering, in addition, the conflict has led to serious losses in the agricultural and livestock sectors, as well as to the destruction of agricultural assets, which, in turn, significantly worsens the situation in the field of food security both in Ukraine and throughout the world. It is emphasized that the problems of Ukrainian agriculture will not disappear even after the end of the war: destroyed infrastructure, lack of skilled labor, agricultural machinery and equipment, fuel and lubricants, fertilizers, seed fund, lack of funds, etc. all this determines the need to start developing measures for the restoration and development of domestic agriculture now. It was established that the achievement of positive results under the post-war reconstruction programs implemented in various countries in recent decades required the presence of a safe environment (end of hostilities), strategic vision and strong leadership. It was emphasized that considerable attention should be paid to the activation of private investments in small and medium-sized enterprises and the creation of new jobs for people who lost their jobs during the war, for returning migrants, and for demobilized military personnel when developing a program for the recovery of domestic agriculture. For a better understanding of possible directions for the restoration of domestic agricultural production, it is suggested to turn to foreign experience in solving similar situations, in particular, post-war reconstruction in the Balkans. It was determined that a number of programs were used to restore the Balkan countries, among which SAPARD and OBNOVA should be highlighted in the context of agriculture. The first is an EU program for the countries of Eastern and Central Europe aimed at the development of agriculture and villages in general. The program was specially adapted for Bosnia and Herzegovina as a transitional phase between humanitarian aid and long-term reconstruction projects, and included, in particular, the supply of materials and equipment. The second program is aimed at rebuilding infrastructure and returning refugees.