Методичні підходи до оцінки індикаторів продовольчої безпеки країни

Abstract

Досягнення продовольчої безпеки вимагає створення системи цільових індикаторів, що дозволяє обґрунтовувати та приймати дієві управлінські рішення державними органами управління та влади. Об'єктивна оцінка стану та необхідності підтримки продовольчої безпеки держави на високому рівні вимагає використання спеціальних показників, що дозволяє комплексно досліджувати її у динаміці та розглядати у порівнянні із науково обґрунтованими нормами та окремих країн. Продовольча безпека є складовою економічної безпеки, а стан останньої оцінюється об'єктивною системою критеріїв, показників і індикаторів, які визначають порогові значення функціонування економічної системи. Тому побудова системи продовольчої безпеки неможлива без створення системи показників та індикаторів, які дозволяють сформувати кількісно-якісні характеристики соціально-економічним явищам і процесам. Встановлено, що індикатори відносяться до 3 груп: економічна доступність (affordability), наявність та достатність (availability), якість та безпека (qualityandsafety). Показники, які відносяться до першої групи, характеризують здатність споживачів купувати продукти харчування, їх вразливість в цьому відношенні до можливих цінових шоків і наявність програм і державних заходів щодо підтримки споживання продуктів харчування у випадку появи подібних шоків. Індикатори наявності та доступності характеризують доступність продовольчих запасів, ризики своєчасного та повного продовольчого забезпечення, можливості щодо поширення продуктів харчування і використання наукового потенціалу з метою розширення сільськогосподарського виробництва. Необхідно зазначити, що індикатори, подібні між собою, однак у різних методиках можуть входити до різних груп показників. Окрім визначених законодавчо показників, пропонується використати показник самозабезпечення продовольством, який часто зустрічається в науковій літературі і змістовно характеризує ресурсний потенціал в галузі продовольчої безпеки. Даний показник визначається як відношення об'єму виробництва продуктів харчування до внутрішнього споживання, яке включає в себе фонд споживання, витрати на корми і насіння. Визначена система показників продовольчої безпеки дозволяє при аналізі та прогнозуванні по основних групах продовольчих товарів провести порівняння, наявного і імовірного в майбутньому стану продовольчого забезпечення, оцінити реальні потреби держави в основних продуктах харчування й ресурсах для їхнього виробництва, а також визначити базові показники продовольчої стратегії як складової аграрної політики держави. Вважаємо, що в охарактеризованій вище системі показників, відсутній розрахунок узагальнюючого показника, який би комплексно оцінював стан продовольчої безпеки. Achieving food security requires the creation of a system of target indicators that can justify and make effective management decisions by public authorities and authorities. An objective assessment of the state and the need to maintain the food security of the state at a high level requires the use of special indicators, which allows a comprehensive study of its dynamics and considered in comparison with scientifically sound standards and individual countries. Food security is a component of economic security, and the state of the latter is assessed by an objective system of criteria, indicators and indicators that determine the threshold values of the functioning of the economic system. Therefore, building a food security system is impossible without creating a system of indicators and indicators that allow to form quantitative and qualitative characteristics of socio-economic phenomena and processes. It is established that the indicators belong to 3 groups: affordability, availability and availability, qualityandsafety. Indicators of the first group characterize the ability of consumers to buy food, their vulnerability in this regard to possible price shocks and the availability of programs and government measures to support food consumption in the event of such shocks. Indicators of availability and affordability characterize the availability of food stocks, the risks of their temporary and complete food security, opportunities for food distribution and the use of scientific potential through the expansion of agricultural production. It should be noted that the indicators are similar to each other, but in different methods may belong to different groups of indicators. In addition to the statutory indicators, it is proposed to use the indicator of self-sufficiency in food, which is often found in the scientific literature and meaningfully characterizes the resource potential in the field of food security. This indicator is defined as the ratio of food production to domestic consumption, which includes the consumption fund, feed and seed costs. The defined system of food security indicators allows analyzing and forecasting the main groups of food products to compare the current and probable future state of food supply, assess the real needs of the state in basic food and resources for their production, as well as determine the basic indicators of food strategy agricultural policy of the state. We believe that in the system of indicators described above, there is no calculation of a summary indicator that would comprehensively assess the state of food security.