Сучасні тенденції виробництва молока в Україні

Abstract

Доведено, що виробництво молока як складний виробничо-технологічний процес характеризується підвищеною трудомісткістю, наявністю різноманітних факторів, які впливають на процес виробництва цього продукту в сільськогосподарських підприємствах. Молочне скотарство — одна із важливих галузей тваринництва, розвиток якої на сьогодні здійснюється в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах. Посилення економічної кризи внаслідок пандемії короновірусу зумовило зниження цін на сире молоко в усіх країнах світу, внаслідок чого попит на молочну продукцію залишається низьким на внутрішньому і зовнішньому ринках. Окрім того, необхідно врахувати той факт, що на ціну молока в Україні чинить суттєвий додатковий тиск імпорт молочної продукції, який в 2020 році продовжує зростати, незважаючи на карантинні обмеження. Така ситуація посилює прояв ризиків зовнішнього середовища, що в кінцевому рахунку зумовить зниження прибутковості галузі та стабільність її розвитку. Встановлено, що станом на кінець 2020 р. найбільшу кількість у структурі виробників молока корпоративного сектора аграрної економіки займають сільськогосподарські підприємства з поголів'ям до 50 голів. Проте в них сконцентровано лише 2,4 % поголів'я корів досліджуваного сектору аграрної економіки. Встановлено, що із зростанням рівня спеціалізації підвищується рівень ефективності виробництва молока. Ця обставина свідчить, що спеціалізовані молочні сільськогосподарські підприємства характеризуються високим рівнем концентрації поголів'я корів та показниками ефективності виробництва й реалізації молока. Зазначимо, що переважна більшість сільськогосподарських підприємств, які утримають корів, не мають чіткої спеціалізації, однак їхня частка у структурі реалізації незначна. Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку, що стримувальними чинниками розвитку молочної галузі скотарства є такі: низька операційна ефективність галузі; високі інфраструктурні витрати та вартість інвестиційних ресурсів, необхідних для її розвитку; неефективна взаємодія галузі й держави у сфері прийняття рішень щодо напрямів та обсягів підтримки, у т. ч. заходів митно-тарифного регулювання; постійна зміна правил субсидування, ведення підприємницької діяльності, технічного регулювання тощо; відсутнє державне управління і контроль в галузі племінної справи у тваринництві; несформованість внутрішнього ринку племінної молочної худоби та низький генетичний потенціал; надмірна волатильність внутрішніх цін на молоко внаслідок високої сезонності виробництва, особливо в господарствах населення; відсутність кваліфікованих кадрів через неконкурентні рівні заробітних плат; низький рівень модернізації галузі, відсутність належної інфраструктури в районах проживання працівників; періодичні спалахи епізоотичних захворювань і високий рівень захворюваності молочного стада на мастит та інші хвороби. It was proved that milk production, as a complex production and technological process is characterized by increased labor intensity and the presence of various factors affecting the production process of this product in agricultural enterprises. Dairy cattle is an important branch of animal husbandry, the development of which is currently carried out in agricultural enterprises and personal peasant farms. The intensification of the economic crisis by the coronavirus pandemic has led to decline of raw milk prices in all countries of the world, as a result, demand for dairy products remains low in domestic and foreign markets. In addition, it is necessary to take into account the fact that the price of milk in Ukraine is under significant additional pressure from dairy imports, which kept growing in 2020, despite quarantine restrictions. This situation strengthens the expression of external environment risks, which will eventually cause a decrease in profitability of the industry and the stability of its development. It was established that at the end of 2020, the largest number in the structure of milk producers of the corporate sector of the agricultural economy are agricultural enterprises with livestock up to 50 heads. However, only 2,4% of the cows are concentrated in the researched sector of the agricultural economy. It was found that with rising levels of specialization the milk production efficiency level increases. This fact indicates that specialized dairy farms are characterized by a high concentration of cows and indicators of milk production and marketing efficiency. It is to be noted that the vast majority of agricultural enterprises containing cows do not have a clear specialization, but their part in the distribution structure is insignificant. Summarizing foresaid, we can conclude that the restraining factors in the development of the dairy industry are the following: low operational efficiency of the industry; high infrastructure expense and investment costs for infrastructure development; ineffective cooperation between the industry and the state in decision-making regarding areas and amounts of support, including customs and tariff regulation measures; constant change of subsidizing rules, operation of businesses, technical regulation, etc.; there is no state management and control over breeding in animal husbandry; unformed domestic market of breeding dairy cattle and low genetic potential; excessive volatility of domestic milk prices as result of high production seasonality, especially in households; lack of qualified personnel due to uncompetitive wage levels;low level of modernization of the sector, lack of proper infrastructure in the areas where workers live; periodic outbreaks of epizootic diseases and high level of mastitis and other diseases in the dairy herd.