Дослідження кореляційних зв’язків між показниками варіабельності серцевого ритму та рівнем тривожності у студентів під час воєнного періоду

Abstract

Війна є надзвичайним психологічним подразником, який викликає у людей величезні стреси, емоційні травми та порушення психічного здоров’я. Військові дії мають руйнівний вплив на організм, особливо серед студентів, які перебувають у процесі навчання та розвитку. Стрес, страх, тривожність та переживання, пов’язані з війною, можуть суттєво порушити їх здатність до засвоєння інформації, критичного мислення та ефективного навчання. Зокрема, під тривожністю розуміють психологічний стан, який характеризується відчуттям напруження, нервовості та страху. Слід зазначити, що одним з інструментів оцінки стресу є варіабельність серцевого ритму, яка розглядається як результат активації різних регуляторних механізмів, що підтримують стійкість функцій серцево-судинної системи організму людини. Метою статті є визначення кореляційних зв’язків між рівнем тривожності та показниками варіабельності серцевого ритму у здобувачів вищої освіти в період воєнного часу. Для визначення рівня тривожності студентів було використано методику визначення рівня особистісної і ситуативної тривожності (автори У. Д. Спілберг, Ю. Л. Ханін), яка дозволяє оцінити рівень тривожності в даний момент (реактивна/ситуативна тривожність) та особистісної тривожності (стійка характеристика людини). Для кореляційного аналізу було застосовано значення рівня ситуативної й особистісної тривожності та показники варіабельності серцевого ритму у студентів першого курсу навчання. Аналіз показав, що високий рівень ситуативної тривожності мають 2 студенти (22 %), а помірний рівень – 7 студентів (78 %). Так, у 4 здобувачів (44 %) спостері галася особистісна тривожність високого рівня, а у 5 здобувачів (56 %) – помірного. Зокрема, низький рівень ситуативної та особистісної тривожності не спостерігався. У процесі дослідження, кореляційні зв’язки спостерігалися у студентів між рівнем їх ситуативної тривожності та показниками варіабель ності серцевого ритму: SDNN (r=0,714; р≤0,05), RMSSD (r=0,689; р≤0,05), deltaX (r=0,700; р≤0,05), ІВР (r=-0,790; р≤0,05), ТР (r=0,714; р≤0,05), HF (r=0,689; р≤0,05) та L (r=0,700; р≤0,05). Однак, у студентів кореляційних залежностей між рівнем особистісної тривожності та показниками варіабель ності серцевого ритму не спостерігалося. У результаті проведеного дослідження було визначено, що у студентів спостерігався високий й помірний рівень ситуативної та особистісної тривожності, а низький рівень взагалі не спостерігався. Зокрема, під час проведеного кореляційного аналізу між рівнем ситуативної тривожності та показниками варіабельності серцевого ритму спостерігалися позитивні середньої сили зв’язки (RMSSD, HF), позитивні сильної сили зв’язки (SDNN, deltaX, TP, L) та негативні сильної сили зв’язки (ІВР). Однак, слід зазначити, що у студентів кореляційних залежностей між рівнем особистісної тривож ності та показниками варіабельності серцевого ритму не спостерігалося. На нашу думку, це може свідчити про той факт, що функціональні системи організму студентів адаптувалися до роботи у напруженому психологічному стані.