Публічне управління в Україні в умовах глобальної демократії

Abstract

У дисертації досліджено публічне управління в Україні в умовах глобальної демократії, удосконалено понятійно-категоріальний апарат науки публічного управління, визначено роль держави в системі глобального врядування. У вступі дисертації визначено актуальність теми дослідження, об’єкт, предмет, мету та завдання, методи наукового дослідження, наукову новизну та практичне значення, а також надано інформацію про апробацію результатів дослідження. Наукова новизна отриманих результатів дослідження визначається новим вирішенням наукового завдання у сфері державного управління, що полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні напрямів трансформації публічного управління в Україні в умовах глобальної демократії, а також у розробленні науково-практичних рекомендацій щодо підвищення його ефективності, демократичності, прозорості та відповідності сучасним міжнародним і європейським стандартам врядування. Зокрема, у дисертаційній роботі наукова новизна конкретизується у таких положеннях: вперше: - обґрунтовано комплексний науковий підхід до позиціонування публічного управління як інституційного посередника між державою, суспільством і наднаціональними структурами в умовах глобальної демократії, що дозволяє розглядати публічне управління як сервісно партнерську систему, спрямовану на забезпечення балансу між впливом наднаціональних інституцій, національним суверенітетом, демократичною участю громадян, європейськими стандартами врядування; удосконалено: - теоретико-методологічний підхід до визначення взаємозв’язку глобалізації, глобальної демократії та демократизації публічного управління, який, на відміну від традиційного розуміння глобалізації переважно як зовнішнього чинника впливу, дозволяє розглядати її як умову формування нової архітектури багаторівневого врядування, у межах якої держава, громадянське суспільство, міжнародні організації та інші суб’єкти взаємодіють для забезпечення сталого розвитку, захисту прав людини, підвищення довіри до публічної влади та зміцнення демократичної спроможності України; - концептуальні положення формування сервісно-орієнтованої багаторівневої моделі публічного управління в умовах глобальної демократії, яка інтегрує елементи мережевого, цифрового, партнерського та антикризового врядування, забезпечуючи поєднання національних інтересів із глобальними демократичними стандартами, посилення участі громадян, прозорості, підзвітності влади; - систему оцінювання демократичності публічного управління в Україні в умовах воєнного стану шляхом виокремлення комплексу індикаторів, побудованих на основних демократичних принципах (легітимності, прозорості, підзвітності, інклюзивності та правової визначеності), що дає змогу комплексно оцінити стійкість демократичних інститутів, легітимність управлінських рішень, рівень прозорості, підзвітності, інклюзивності та правової визначеності публічного управління в умовах воєнного стану. дістали подальшого розвитку: - понятійно-категоріальний апарат науки публічного управління шляхом уточнення таких понять, як «публічне управління в Україні в умовах глобальних перетворень»; «глобальні перетворення» (процеси глобалізації, цифровізації, посилення наднаціонального врядування та трансформація демократичних стандарті, що впливають на розвиток публічного управління в Україні, стимулюють впровадження принципів good governance (належне врядування), зокрема прозорості, підзвітності, участі громадян, ефективності та верховенства права); - визначення глобальної демократії як багаторівневої, поліцентричної системи норм, інститутів, демократичних процедур, що забезпечують демократизацію суспільств, поширення демократичних цінностей і стандартів за межі національних держав, демократичний контроль, участь громадянського суспільства у глобальному управлінні, та відповідність дій міжнародних інституцій демократичним принципам, які стають більш прозорими та підзвітними громадськості та спрямовані на захист прав людини в процесі ухвалення суспільно значущих рішень на локальному, національному, регіональному та наднаціональному рівнях за участю державних і недержавних акторів, в умовах відсутності єдиного глобального суверена; - підходи до розуміння глобальної демократії як необхідної й важливої умови становлення публічного управління, формування й зміцнення суспільно-політичних, ідеологічних, культурних та інших важливих основ та цінностей розвитку як окремого індивіда, так і суспільства в цілому, на базі яких розроблені методичні рекомендації з демократизації публічного управління в умовах глобальної демократії. - наукова концептуалізація демократизації публічного управління в умовах глобалізації як процесу поєднання структурних можливостей і системних обмежень, зумовлених впливом наднаціональних процесів, трансформацією ролі держави та зростанням взаємозалежності суспільств, у межах якого ефективність демократизації залежить від здатності держави поєднати глобальні демократичні стандарти з національним контекстом, забезпечивши інституційну спроможність, підзвітність та інклюзивність управління. Концептуальні засади, висновки та підсумки дисертаційної роботи є актуальними для науки публічного управління, мають практичне значення та можуть використовуватися в роботі органів публічного управління для налагодження ефективної комунікації, співпраці з громадськістю, роботі з іншими органами публічної влади та громадянами, в процесі здійснення ними діяльності з приводу запровадження механізмів прямої демократії та демократичних принципів Європейського Союзу, таких як прозорість, верховенство права, антикорупційний контроль, запровадження, дотримання та захист прав та свобод громадян, завдяки яким органи публічної влади в Україні стануть демократичними інституціями. Теоретичні положення та матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані у навчальному процесі, в ході розробки та підготовки навчальних матеріалів, методичної літератури, а також викладання навчальних дисциплін, таких як: «Публічне управління та адміністрування», «Місцеве самоврядування», «Публічна політика», «Стратегічне управління», «Проблеми формування правової держави та громадянського суспільства» тощо. У першому розділі дисертації – Теоретико-методологічні аспекти дослідження публічного управління в умовах глобальної демократії та глобальних перетворень – проаналізовано понятійно-категоріальні основи дослідження; проаналізовано ступінь розробки проблеми глобальної демократії у вітчизняній та зарубіжній літературі, а також досліджено сучасні підходи до ролі публічного управління в умовах глобальної демократі. У другому розділі – Глобальна демократія як чинник впливу на публічне управління України – досліджено демократизацію публічного управління в Україні в умовах глобальної демократії, взаємовідносини між державою та суспільством в умовах глобалізації та глобальної демократії, розглянуто моделі публічного управління в умовах глобальної демократії. У третьому розділі – Напрями демократизації публічного управління в Україні в умовах глобалізації – досліджено проблеми та особливості демократизації публічного управління в умовах глобалізаційних процесів, розглянуто й показано перспективи взаємовідносин держави і суспільства в умовах глобальної демократії. За результатами проведеного дослідження зроблено наступні висновки: 1. Аналізуючи проблему належного становлення, розвитку й трансформації публічного управління в умовах глобальних перетворень та глобальної демократії можна зробити наступні висновки:  охарактеризовано понятійно-категоріальні основи дослідження й переосмислення класичних концепцій державного управління через призму глобалізації, транснаціоналізації та демократизації, проаналізовано ступінь розробки проблеми, що підтверджується численними роботами вітчизняних та зарубіжних науковців, які аналізують вплив глобалізації на модернізацію публічного управління;  виявлено, що в умовах глобальної демократії відбувається трансформація публічного управління з державоцентричної моделі у мережеву, де держава є лише одним із суб'єктів управління поруч із міжнародними організаціями, неурядовими структурами та ТНК;  визначено, що глобалізація представляє собою сучасне явище, процес, феномен, що пов'язує народи, держави, міжнародні організації та структури за допомогою їх взаємозалежності та взаємопов'язаності, об'єднуючи їх й здійснюючи вплив на розвиток суспільства, держав й світового співтовариства, торкаючись усіх сфер життя й трансформуючи та здійснюючи вплив на суспільний і державний розвиток;  з’ясовано, що всесвітні глобалізаційні процеси несуть в собі низку загроз та викликів для безпеки держав, оскільки поширюючись великими темпами залишають досить мало часу таким державам розробляти, формувати й максимально швидко й точно діяти в процесі поглиблення глобалізаційних перетворень та їх впливу на всі сфери суспільно-державного життя населення;  7 доведено, що в сучасних умовах розвитку нашої держави саме впровадження та поширення глобальної демократії є важливим аспектом для розвитку громадянського суспільства, становлення України як країни високого рівня розвитку як всередині, так і на міжнародній арені, й таким чином модернізацією держави, суспільства й публічного управління, як найбільш важливої сфери управління в ній;  обґрунтовано глобальну демократію як різновид всесвітніх глобалізаційних процесів, що забезпечують демократизацію суспільства, поширення демократичних цінностей, процедур і стандартів за межі національних держав, демократичний контроль над транснаціональними процесами, участь громадянського суспільства у глобальному управлінні та відповідність дій міжнародних інституцій демократичним принципам, які стають більш прозорими та підзвітними громадськості, а не лише урядам;  зазначено, що перспективи розвитку держави і суспільства в умовах глобальної демократії характеризуються суперечливістю, тому що з одного боку, вони відкривають можливості для розширення демократичної участі громадян, підвищення прозорості та ефективності публічного управління, з іншого – створюють ризики втрати національного суверенітету та пошуку нових механізмів реалізації публічної влади. 2. Проаналізовано сучасні підходи до ролі публічного управління в умовах глобальної демократії, зокрема: виявлено, що публічне управління в умовах глобальної демократії зазнає кардинальних змін, переходячи від бюрократичної парадигми до моделі «доброго врядування», що базується на відкритості, партнерстві та адаптивності, орієнтованої на громадянина, де головною метою є якісне надання послуг та забезпечення довіри населення до демократичних інститутів через партнерські взаємовідносини та спільну відповідальность за прийняття рішень влади, бізнесу та громадянського суспільства; доведено, що модернізація публічного управління в Україні в умовах глобальної демократії спрямована на адаптацію національної системи управління, використання сучасних технологій, як інструменту для зменшення корупції, підвищення прозорості (e-government) та реалізації принципів відкритості, верховенство права, захисту прав людини та інклюзивності; визначено, що публічне управління в державі в сучасних умовах – це не просто адміністрування, а динамічний процес забезпечення сталого розвитку, який поєднує ефективність, прозорість та активну участь громадян у прийнятті рішень, а тому актуальним постає питання його євроінтеграцію з метою наближення їх до світових стандартів. 3. На основі аналізу взаємодії держави та суспільства з’ясовано особливості перспектив взаємного розвитку держави і суспільства в умовах глобальної демократії, переході від ієрархічної до партнерської моделі взаємовідносин за умови формування правової держави та зрілого громадянського суспільства, які взаємозумовлюють одне одного. Перспектива полягає у переході до «сервісної держави», яка діє в інтересах громадян, а суспільство бере активну участь у вирішенні суспільно-державних питань та проблем. Цифровізація та використання цифрових технологій забезпечують підвищення прозорості, справедливості, законності в діяльності органів публічної влади, контролю за їх діяльністю з боку громадян (громадянського суспільства), що є запорукою запобігання авторитаризму та узурпації влади й забезпечення сталого розвитку, модернізації й трансформації українського суспільства й держави. 4. Визначено й доведено, що ефективна демократизація публічного управління в Україні можлива за умов адаптації системи державного управління до європейських стандартів та викликів сучасного розвитку, поєднання інституційних реформ, розвитку громадянського суспільства, впровадження цифрових інструментів для зменшення корупційних ризиків та спрощення отримання державних послуг, механізмів електронного урядування, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, партисипативного управління. Таким чином, зазначимо, глобалізація, всесвітні глобальні перетворення, й впровадження глобальної демократії шляхом демократизації всіх сфер суспільного життя та публічного управління, яке стає гнучким, реагуючи на швидкі зміни, посилюючи роль громадян у формуванні політики, як найбільш важливої сфери, що об’єднує державу та суспільство, формують нову архітектуру багаторівневого врядування, у якій національні уряди взаємодіють з міжнародними організаціями, транснаціональними корпораціями та глобальними мережами громадянського суспільства для досягнення цілей сталого розвитку, підвищення рівня життя суспільства й зміцнення авторитету України у світовому співтоваристві й, таким чином, створення демократичної, незалежної, ефективної та конкурентоспроможної держави.