Ретроспективний аналіз проєктування антикорупційних актів на різних рівнях міжнародно-правової протидії корупції

Abstract

Встановлено, що міжнародно-правова протидія корупції здійснюється на трьох рівнях: глобальному (Організацією Об’єднаних Націй, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Світовим банком та ін.); регіонально-інтеграційному (Радою Європи, Європейським Союзом, іншими інтеграційними об’єднаннями); двосторонньої міждержавної та міжвідомчої взаємодії. Якоїсь координації напрямів та засобів протидії корупції між ними немає. Тому міжнародна антикорупційна діяльність на всіх трьох рівнях розвивалася не лише різноспрямовано, а й багато в чому спонтанно. Доведено, що широка участь міжнародних організацій у протидії корупції та різноманіття антикорупційних правових засобів, що ними використовуються, сприяють концентрації, а також координації зусиль держав у боротьбі з корупцією. Зазначено також ще одну позитивну дію актів міжнародних організацій: привертаючи увагу громадянського суспільства до завдань протидії корупції, вони суттєво зміцнюють потенціал їхнього повноцінного вирішення. З іншого боку, різноманіття суб’єктів та правових форм міжнародно-правової протидії корупції нерідко створюють правові колізії між актами, що діють у цій сфері. Такі колізії створюють, наприклад, різні підходи до визначення поняття корупції Зазначено, що концепції проєктування антикорупційних актів, засновані на ідеях та методах системного проєктування складних технологічних процесів та об’єктів, дедалі ширше застосовуються у правотворчій практиці міжнародних організацій та держав сучасного світу. Їх вплив на правове регулювання суспільних відносин посилюється, підтверджуючи, що на сучасному етапі соціально-економічного, технологічного, інформаційного розвитку, ускладнення суспільних відносин, стрімкого збільшення їх кількісних параметрів і показників, зростання небезпеки техногенних і природних катастроф, впровадження системного проєктування стає неможливим. Поступово воно витісняє максимально неефективні за таких умов практики «галузевого», «фрагментарного», «точкового», «ситуаційного» правового регулювання. Встановлено, що системне проєктування антикорупційних актів передусім передбачає проведення комплексних досліджень законотворчих ініціатив. У ході таких досліджень повинні аналізуватись всі фактори, які можуть впливати на передбачувану сферу (об’єкт) правового регулювання; враховуватися думки, позиції, оцінки не тільки регулюючих та контрольно-наглядових державних органів, а й потенційних учасників проєктованих правових відносин. It has been established that international legal countermeasures against corruption are carried out at three levels: global (by the United Nations, the Organization for Economic Cooperation and Development, the World Bank, etc.); regional integration (Council of Europe, European Union, other integration associations); bilateral intergovernmental and interagency cooperation. There is no coordination of directions and means of combating corruption between them. Therefore, international anti-corruption activities at all three levels developed not only in different directions, but also in many ways spontaneously. It has been proven that the wide participation of international organizations in the fight against corruption and the variety of anti-corruption legal means used by them contribute to the concentration and coordination of the eff orts of states in the fight against corruption. Another positive effect of the acts of international organizations is also noted: drawing the attention of civil society to the tasks of combating corruption, they significantly strengthen the potential for their full solution. On the other hand, the variety of subjects and legal forms of international legal anti-corruption often create legal conflicts between acts operating in this area. Such collisions create, for example, different approaches to defining the concept of corruption. It is noted that the concepts of designing anti-corruption acts, based on the ideas and methods of system design of complex technological processes and objects, are more and more widely used in the law-making practice of international organizations and states of the modern world. Their influence on the legal regulation of social relations is increasing, confirming that at the current stage of socio-economic, technological, informational development, the complication of social relations, the rapid increase in their quantitative parameters and indicators, the growing danger of man-made and natural disasters, the introduction of system design becomes impossible. It is gradually displacing the maximally ineffective under such conditions practices of «industry», «fragmentary», «point», «situational» legal regulation. It has been established that the systematic design of anti-corruption acts primarily involves conducting comprehensive studies of law-making initiatives. In the course of such studies, all factors that may affect the intended sphere (object) of legal regulation must be analyzed; the opinions, positions, and evaluations of not only regulatory and control supervisory state bodies, but also potential participants in the projected legal relations should be taken into account.