Concept of crisis in scientific discourse

Abstract

The article examines the main approaches to the concept and content of crisis in scientific literature. The main trends in the development of the crisis and its contradictions are analyzed. It is emphasized that most crises and their understanding are the result of a combination of human errors, institutional «failures» and constant changes in the sphere of functioning of society and states. The main stages of the development of theoretical approaches regarding the concept and content of the crisis and its main derivatives are considered. It has been proven that he does not have a clear understanding of the concept and essence of the crisis; there are three main approaches to understanding the concept and content of crisis; there are several stages of development and formation of the concept and content of the crisis; for the most part, researchers give this phenomenon a positive or negative character. This is explained by the complex nature of these phenomena and insufficient attention for a long time. It is indicated that analyzing the existing definitions of the concept of «crisis», we can talk about three main approaches: a crisis is a stage of the life cycle of any system, that is, a form of its development; crisis is a turning point in the functioning of the system, which provokes any changes, regardless of the result; a crisis is a deterioration of one or more parameters of the system’s functioning, which can even lead to its final disappearance. It is emphasized that the crisis is not a separate phenomenon, but a process unfolding as various factors and forces interact in an unpredictable manner; disruption of the usual daily rhythm of life; the emergence and increase of anxiety and stress in the population; potential and real threats to basic values and structural social systems. It has been proven that all views on the concept and meaning of «crisis» and related concepts are determined by the established framework of their interpretation, as well as by the theoretical and spatiotemporal relationship in which they are interpreted. The conducted research shows that in modern scientific literature there are many approaches to understanding the concepts of crisis and risk, sometimes they are even opposite to each other. In this regard, it is appropriate to generalize the existing approaches to these concepts. This will provide an opportunity to more comprehensively reveal the essence of the concepts and will help during the formation of crisis and risk management policy. The modern world is quite complex and dynamic, which leads to the appearance of an increasing number of various crises and risks. Only a thorough understanding and perception of the crisis will allow, if not to avoid them, then to get out of them with the least losses. В статті розглядаються основні підходи щодо поняття та змісту кризи в науковій літературі. Аналізуються основні тенденції в розвитку кризи та її протиріч. Наголошується, що більшість криз та їх розуміння являються результатом поєднання помилок людини, інституційних «провалів» та постійної зміни сфери функціонування суспільства та держав. Розглянуто основні етапи розвитку теоретичних підходів щодо поняття та змісту кризи та її основних похідних. Доведено, що не має однозначного розуміння поняття та сутності кризи; існують три основні підходи щодо розуміння поняття та змісту кризи; існує декілька етапів розвитку та становлення поняття та змісту кризи; здебільшого дослідники надають вказаному феномену позитивного або негативного характеру. Це пояснюється складною природою цих явищ та недостатньою увагою протягом тривалого часу. Вказано, що аналізуючи існуючі визначення поняття «кризи», можемо говорити про три основні підходи: криза – є етапом життєвого циклу будь-якої системи, тобто формою її розвитку; криза – є переломним моментом функціонування системи, яка провокує будь-які зміни, незалежно від результату; криза – є погіршенням одного або декількох параметрів функціонування системи, яке може призвести навіть до її остаточного зникнення. Наголошено, що криза – не є окремим явищем, а процесом, що розгортається в міру того, як різноманітні фактори й сили взаємодіють непередбачуваним чином; порушенням звичного щоденного ритму життя; виникненням та посиленням тривоги й стресу внаселення; потенційнимита реальними загрозамиосновним цінностям й структурним соціальним системам. Доведено, що всі погляд на поняття та зміст «кризи» та взаємопов’язаних понять, обумовлені тим, які встановлені рамки їхнього тлумачення, а також тим, у якому теоретичному та просторово-часовому взаємозв’язку їх інтерпретують. Проведене дослідження свідчить, що в сучасній науковій літературі існує безліч підходів до розуміння понять кризи та ризику, деколи вони навіть протилежні одне одному. В зв’язку з цим доречним є узагальнення існуючих підходів до вказаних понять. Вказане надасть змогу більш всесторонньо розкрити сутність понятьй допоможепід часформування політикиуправління кризами та ризиками. Сучасний світ доволі складний та динамічний, що призводить до появи все більшої кількості різноманітних криз та ризиків. Лише ґрунтовне розуміння та сприйняття кризи дозволить якщо не уникнути їх, то вийти з них з найменшими втратами.